Постанова
Іменем України
21 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 357/7270/17
провадження № 61-35124св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області
відповідачі: Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_1
третя особа - міськрайонне управління у Білоцерківському районі та м. Біла Церква головного управління Держгеокадастру у Київській області.
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області на постанову апеляційного суду Київської області від 03 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області (далі - Фурсівська сільська рада) звернулася з позовом до ОСОБА_1, Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (далі - Білоцерківська РДА), третя особа - міськрайонне управління у Білоцерківському районі та м. Біла Церква головного управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку.
Позов мотивований тим, що розпорядженням Білоцерківської РДА від 11 листопада 2008 року № 746 виділено ОСОБА_1 у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,4000 га за рахунок земель запасу в адміністративних межах Фурсівської сільської ради. На підставі вказаного розпорядження 01 грудня 2008 року ОСОБА_1 був виданий державний акт серії ЯЗ №444775 на земельну ділянку площею 1,4000 га, кадастровий номер 3220488300:01:003:0023.
Позивач вказував, що спірна земельна ділянка з 1999 року віднесена до земель запасу Фурсівської сільської ради та була розподілена між мешканцями села під городництво, Білоцерківська РДА незаконно розпорядилася землями комунальної власності, чим порушила права територіальної громади с. Фурси Білоцерківського району Київської області, а ОСОБА_1 одержала земельну ділянку неправомірно з порушенням установленого порядку відведення.
Фурсівська сільська рада просила визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 444775 площею 1,4000 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району, виданий ОСОБА_1 на підставі розпорядження Білоцерківської державної районної адміністрації від 11 листопада 2008 року № 746.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в складі судді: Кошель Л. М., від 15 січня 2018 року позов Фурсівської сільської ради задоволено. Визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 444775 площею 1,4000 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району, виданий ОСОБА_1 01 грудня 2008 року на підставі розпорядження Білоцерківської державної районної адміністрації від 11 листопада 2008 року № 746.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірна земельна ділянка була в користуванні КСП" Раставиця". На підставі рішення Фурсівської сільської ради від 30 серпня 2000 року в зв`язку з реорганізацією КСП " Раставиця" земельну ділянку площею 6 га в районі вулиці Сіркова біля лісгоспу зараховано до земель запасу сільської ради для надання громадянам для городництва. Отже, на момент передачі Білоцерківською РДА спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 вона належала до земель запасу Фурсівської сільської ради, тобто, перебувала у комунальній власності територіальної громади с. Фурси Білоцерківського району в силу положень статті 7 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", а тому розпоряджатися нею могла виключно Фурсівська сільська рада. Той факт, що спірна земельна ділянка входить до земель запасу Фурсівської сільської ради відображено і в самому розпорядженні Білоцерківської РДА від 11.11.2008 року № 746. Таким чином, розпорядження Білоцерківської РДА від 11 листопада 2008 року № 746 про виділення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,4000 га за рахунок земель запасу в адміністративних межах Фурсівської сільської ради є протиправним, оскільки видане без повноважень на розпорядження землями комунальної власності територіальної громади с.Фурси Білоцерківського району. А тому державний акт на право власності на землю, виданий ОСОБА_1 на підставі протиправного розпорядження Білоцерківської РДА, слід визнати недійсним і скасувати.
Суд першої інстанції вказав, що відсутні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки Фурсівська сільська рада дізналася про передачу спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 у квітні 2015 року, коли депутатською комісією Фурсівської сільської ради під час упорядкування земель комунальної власності цей факт було виявлено. З моменту отримання спірної земельної ділянки у власність відповідачка ОСОБА_1 її за цільовим призначенням не використовувала, з 2000 року по даний час ця земля використовується мешканцями с. Фурси під городи. Тому суд вважав, що позов заявлено в межах трирічної позовної давності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанцій
Постановою апеляційного суду Київської області від 03 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено Фурсівській сільській раді Білоцерківського району Київської області в позові до ОСОБА_1, Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, третя особа Міськрайонне управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі та м. Біла Церква про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до пункту 12 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. З огляду на відсутність проведення розмежування земель державної і комунальної власності в межах с. Фурси, суд першої інстанції повинен був встановити, чи входила спірна земельна ділянка до меж села станом на день передачі її у власність ОСОБА_1, оскільки від перебування землі у межах населеного пункту залежить наявність у Фурсівської сільської ради права розпорядження нею. У матеріалах справи є рішення Фурсівської сільської ради № 35-741 від 04 березня 2014 року про затвердження Генерального плану сіл Фурси та Чмирівка та розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області № 147 від 20 березня 2014 року, яким зазначений Генеральний план було погоджено. Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області вбачається, що межі с. Фурси внесені до даних Національної кадастрової системи лише 25 грудня 2015 року на підставі документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж в натурі на місцевості адміністративно-територіальної одиниці с. Фурси. Дані обставини свідчать, що на дату передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 вона не знаходилася в межах с. Фурси, в зв`язку із чим у позивача було відсутнє право розпорядження цією земельною ділянкою, яке могло б бути порушене внаслідок передачі її у власність відповідача. Включення спірної земельної ділянки в межі с. Фурси в 2015 році не може бути підставою для припинення набутого ОСОБА_1 в 2008 році права власності на землю, оскільки це прямо передбачено частиною третьої 173 ЗК України, згідно якої включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викуп) відповідно до цього Кодексу. Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Отже, відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для відмови в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.
Аргументи учасників справи
У травні 2018 року Фурсівська сільська рада подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому посилалася на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що: розгляд в апеляційному суді відбувся з порушенням процесуальних прав позивача, оскільки розгляд справи в суді апеляційної інстанції відбувся з першого разу без участі позивача; судом апеляційної інстанції не взято до уваги доказів наданих позивачем, що спірна земельна ділянка належала до земель комунальної власності; спірна земельна ділянка на підставі рішення Фурсівської сільської ради від 04 березня 2014 року № 35-741 "Про затвердження генерального плану с. Фурси та Чмерівка" увійшла в межі населеного пункту, проте й до прийняття вказаного рішення спірна земельна ділянка відносилася до комунальної власності та перебувала в землях запасу; недодержання вимог законодавства на час видачі державного акту на право власності на земельну ділянку є підставою для його недійсності.
У вересні 2018 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення апеляційного суду без змін. Відзив мотивований безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційної скарги, оскільки оскаржена постанова ухвалена з повним додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі. Вказує, що Спірна земельна ділянка увійшла в межі території села Фурси лише в 2015 році, що не заперечується позивачем в касаційній скарзі та підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими та іншими доказами, в тому числі: рішенням Фурсівської сільської ради № 35-741 від 04 березня 2014 року "Про затвердження Генерального плану сіл Фурси та Чмирівка"; розпорядженням Білоцерківської районної державної адміністрації
Київської області № 147 від 20 березня 2014 року "Про погодження Генерального плану сіл Фурси та Чмирівка Білоцерківського району Київської області". За відсутності у справі доказів розмежування земель державної і комунальної власності в селі Фурси, апеляційний суд зробив правильний висновок про те, що на дату передачі спірної земельної ділянки у власність вона не знаходилася в межах села Фурси, в зв`язку з чим у позивача були відсутні, будь-як, права щодо розпорядження цією земельною ділянкою, які могли бути порушені внаслідок передачі її власність.