Постанова
Іменем України
21 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 350/27/17
провадження № 61-37695св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
третя особа - Друга Рожнятівська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 травня 2018 року у складі колегії суддів: Ясеновенко Л. В., Бойчука І. В., Горейко М. Д.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, третя особа: спору друга Рожнятівська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним.
Первісний позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3, який 04 лютого 2008 року склав заповіт, за змістом якого все належне йому на день смерті майно заповів у рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Про наявність заповіту йому стало відомо у 2016 році під час розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до нього про поділ майна подружжя та за його зустрічним позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку.
ОСОБА_1 уважав заповіт від 04 лютого 2008 року недійсним, оскільки його батько був неграмотним, не вмів ні читати ні писати, і через такі фізичні вади не міг ні прочитати, ні підписати заповіт, що було встановлено рішенням Рожнятівського районного суду від 21 грудня 2016 року, а тому заповіт необхідно було посвідчувати в присутності свідків, і він є недійсним з підстав, передбачених частиною першою статті 1257 ЦК України, як такий, що складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення. Про існування даного заповіту він дізнався тільки під час судового розгляду справи у 2016 році про поділ майна подружжя, а тому вважає що пропустив строк звернення до суду з поважних причин, який підлягає поновленню.
ОСОБА_1 просив поновити строк звернення до суду та визнати заповіт від 04 лютого 2008 року ОСОБА_3, складений та посвідчений нотаріусом другої Рожнятівської державної нотаріальної контори Левицькою Г. В. за реєстровим №167 недійсним.
У квітні 2017 року ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_1, третя особа: друга Рожнятівська державна нотаріальна контора, про визнання права на спадкове майно.
Зустрічний позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її свекор ОСОБА_3, який за життя, а саме 04 лютого 2008 року ОСОБА_3 склав заповіт, за змістом якого все належне йому на день смерті майно заповів у рівних частках ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Вона фактично прийняла спадщину після смерті спадкодавця, оскільки проживала разом з ним у спадковому домоволодінні до дня його смерті та залишалася там проживати після його смерті. З метою оформлення спадщини 30 грудня 2016 року вона звернулася до нотаріальної контори, однак їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно. За таких обставин вона не може в повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися спадковим майном, а тому змушена звернутися до суду із цим позовом.
ОСОБА_2 просила визнати за нею право власності на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рожнятівського районного суду в складі судді: Максиміва І. В., від 02 лютого 2018 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення з цим позовом до суду. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Друга Рожнятівська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним задоволено. Визнано заповіт ОСОБА_3, складений та посвідчений нотаріусом Другої Рожнятівської державної нотаріальної контори Левицькою Г. В. 04 лютого 2008 року за реєстровим №167 недійсним. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Друга Рожнятівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішенням Рожнятівського районного суду від 21 грудня 2016 року у справі № 350/983/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу домоволодіння недійсним встановлено, що ОСОБА_3 був неграмотний. Тому при складенні заповіту не дотримано вимог частини другої статті 1248, частини другої статті 1258 ЦК України, оскільки ОСОБА_3 був неграмотний, заповіт посвідчений за відсутності свідків, вголос прочитаний свідками не був, та не містить їх підписів, а тому вимоги про визнання заповіту недійсним підлягають задоволенню. Оскільки заповіт від 04 лютого 2008 року визнано недійсним, то вимоги ОСОБА_2 щодо визнання за нею права на 1/2 спадкового домоволодіння в порядку спадкування за заповітом від 04 лютого 2008 року після смерті ОСОБА_3 , задоволенню не підлягають.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Рожнятівського районного суду від 02 лютого 2018 року скасовано та постановлено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: друга Рожнятівська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним відмовлено. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: друга Рожнятівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що рішенням Рожнятівського районного суду від 21 грудня 2016 року у справі № 350/983/16-ц відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Цим же рішенням суду задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння від 14 липня 2010 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Задовольняючи позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння, суд виходив з того, що між сторонами був укладений фіктивний договір, оскільки сторони не вчинили будь-яких дій на виконання умов договору купівлі-продажу продавець не передавав предмет договору покупцю, оскільки у домоволодінні проживав з народження, а покупець не здійснював оплату за договором, тобто не передавав батькові кошти. Вирішуючи спір про визнання договору купівлі-продажу недійсним, суд першої інстанції не досліджував обставини щодо грамотності ОСОБА_3, оскільки позов з цих підстав не був заявлений,а тому зазначена в судовому рішенні теза про неграмотність ОСОБА_3 не мала юридичного значення для вирішення спору щодо договору купівлі-продажу, відповідно і не є встановленим фактом, що не підлягав доказуванню. Оспорюваний заповіт складений письмово та підписаний особисто спадкодавцем, у встановленому порядку був посвідчений нотаріусом та зареєстрований в реєстрі, тобто заповіт складений з дотриманням вимог щодо його форми та посвідчення. Оскільки ОСОБА_1 не подав доказів наявності у спадкодавця фізичної вади чи хвороби, а також доказів його неграмотності, унаслідок яких він не міг власноручно підписати заповіт, підстав для визнання заповіту недійсним немає. ОСОБА_2 ствердила, що постійно проживала у спірному домоволодінні, у тому числі і на момент смерті ОСОБА_3, а ОСОБА_1 не подав доказів на спростування зазначених обставин. З урахуванням того, що підстав для визнання заповіту недійсним немає, то слід задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 .
Аргументи учасників справи
У червні 2018 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому посилався на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішенням Рожнятівського районного суду від 21 грудня 2016 року у справі № 350/983/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу домоволодіння недійсним встановлено, що ОСОБА_3 був неграмотний. Під час розгляду справи № 350/27/17 у суді першої інстанції 4 свідки підтвердили той факт, що ОСОБА_3 не вмів читати та писати, до школи не ходив, просив сторонніх людей прочитати для нього різні тексти. У рішенні Рожнятівського районного суду від 21 грудня 2016 року у справі № 350/983/16-ц факт неграмотності ОСОБА_3 встановлювався саме для того, щоб довести намір ОСОБА_3 подарувати, а не продати свій будинок сину ОСОБА_1, і тому він підписав договір купівлі-продажу, достовірно не розуміючи його змісту. Суд першої інстанції № 350/27/17 при розгляді справи щодо заповіту додатково допитував свідків з цього приводу, для підтвердження обставин викладених в рішенні Рожнятівського районного суду від 21 грудня 2016 року у справі № 350/983/16-ц про визнання недійсним договору купівлі-продажу. Вказує, що відсутні докази постійного проживання ОСОБА_2 в спірному домоволодінні, у тому числі і на момент смерті ОСОБА_3 . З заповіту ОСОБА_3, складеного та посвідченого нотаріусом Другої Рожнятівської державної нотаріальної контори Левицькою Г.В. 04 лютого 2008 року за реєстровим № 167 вбачається, що він записаний нотаріусом за допомогою технічних засобів, та в порушення норм законодавства перед підписом відсутня власноруч написана заповідачем фраза "заповіт мною прочитаний і підписаний".
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.