Постанова
Іменем України
21 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 186/487/15-ц
провадження № 61-27643св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО", ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 червня 2015 року у складі судді Демиденко С. М. та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (далі - ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" або страхова компанія), ОСОБА_2 про захист прав споживачів, пов`язаних з несплатою страхового відшкодування, стягнення різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 31 грудня 2014 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки "Jeely-CК", реєстраційний номер НОМЕР_1 , біля будинку № 32а на вул. Комсомольській у м. Першотравенську Дніпропетровської області, рухаючись заднім ходом, здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки "Nissan", реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить йому на праві власності, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
Постановами Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 14 січня 2015 року та від 29 січня 2015 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 124, 122-4КУпАП.
Зазначав, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО", у зв`язку з чим він у січні 2015 року звернувся до страховика на підставі статті 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.
Посилався на те, що проведеним експертним автотоварознавчим дослідженням від 11 лютого 2015 року № 025/15 визначено вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля всупереч пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395, оскільки належний йому автомобіль 2008 року випуску, а дорожньо-транспортна пригода сталася у 2014 році, у зв`язку з чим фізичний знос не повинен враховуватися (строк експлуатації не перевищував семи років).
З урахуванням наведеного, позивач просив суд стягнути із страхової компанії на його користь страхову суму за шкоду, заподіяну майну в розмірі 49 000,00 грн (що відповідає ліміту відповідальності); стягнути з ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 4 938,16 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 червня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ "СК "ВУСО" на користь ОСОБА_1 в рахунок страхового відшкодування 32 424,96 грн та витрати за проведення експертизи (дослідження) в сумі 400 грн, всього 32 824,96 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди 1 тис. грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі статті 1194 ЦК України, статей 22, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у позивача виникло право вимоги до відповідачів.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову.
Встановивши, що власником пошкодженого транспортного засобу є дружина позивача, яка зверталася до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування, замовляла проведення експертного автотоварознавчого дослідження від 11 лютого 2015 року № 025/15 та сплачувала витрати на його проведення, апеляційний суд вважав, що позивач має право користування автомобілем, однак такі повноваження не свідчать про наявність повноважень, властивих володільцю та, врахувавши, що ним не доведено порушення своїх прав дорожньо-транспортною пригодою, дійшов висновку про відсутність у позивача права на звернення до суду, а тому відмовив у задоволенні позову.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 травня 2017 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Направляючи справу на новий апеляційний розгляд, суд касаційної інстанції звернув увагу на необхідність врахування судом положень статей 386, 395, 396 ЦК України щодо захисту права власності, які поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), та що такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
При новому апеляційному розгляді рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2017 року рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 червня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд виходив із того, що позивач не довів порушення своїх прав, доказів про те, що він є співвласником пошкодженого автомобіля, суду не надав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та змінити рішення суду першої інстанції, яким задовольнити в повному обсязі його позовні вимоги.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір помилково вважав, що він не має права на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, оскільки пошкоджений автомобіль є спільною сумісною власністю відповідно до статті 60 СК України.
Крім того, апеляційний суд вийшов за межі судового розгляду, оскільки право на предʼявлення позивачем позову ніким не оскаржувалось.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ПрАТ "СК "ВУСО" подало відзив, у якому просило залишити без задоволення касаційну скаргу та без змін рішення апеляційної інстанції, яке ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ "СК "ВУСО", ОСОБА_2 прозахист прав споживачів, пов`язаних з несплатою страхового відшкодування, стягнення різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.
Витребувано з Першотравенського міського суду Дніпропетровської області зазначену справу.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.