Постанова
Іменем України
21 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 591/2846/16-ц
провадження № 61-20045св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "ІБК Гідросфера",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 грудня 2017 року у складі судді Клименко А. Я. та постанову апеляційного суду Сумської області від 15 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Кононенко Ю. О., Криворотенка В. І., Ткачук С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "Гідросфера" (далі - ТОВ "ІБК "Гідросфера") про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .
У жовтні 2014 року вона звернулась до ТОВ "ІБК" Гідросфера" з метою виконання сантехнічних робіт у своїй квартирі, зокрема, установки чотирьох лічильників води. 16 жовтня 2014 року майстер-сантехнік товариства, використовуючи власні матеріали, здійснив у її квартирі монтаж чотирьох лічильників обліку води, за виконану роботу вона сплатила відповідачу 2 500,00 грн.
03 грудня 2014 року представник комунального підприємства "Міськводоканал" провів огляд вмонтованих лічильників та відповідно до укладеного договору прийняв їх до експлуатації, попередньо опломбувавши.
15 березня 2015 року відбувся порив на з`єднанні трубопроводу та лічильника обліку гарячої води, внаслідок чого сталося залиття нежитлового приміщення поверхом нижче. Зазначене нежитлове приміщення перебуває в орендному користуванні у публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк").
Згодом ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом про стягнення з неї 4 153,00 грн на відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок залиття.
Оскільки вважає, що залиття нежитлового приміщення сталося не з її вини, а з вини відповідача, посилаючись на норми статті 1191 ЦК України, просила стягнути на її користь у порядку регресу 6 710,80 грн майнової шкоди та 5 000,00 грн - на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Сумської області від 15 лютого 2018 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність причинного зв`язку між порушенням технічних умов та ДБН при встановленні лічильника гарячої води та поривом, який стався в квартирі позивача, суду надано не було. Крім того, позивач не надала суду доказів про заподіяння їй моральних страждань, яких вона зазнала у звʼязку з залиттям.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що висновком експерта встановлений причинний зв`язок між порушенням технічних умов при встановленні відповідачем лічильника гарячої води та поривом.
Суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги покази свідка.
Враховуючи, що порив лічильника гарячої води стався в період дії гарантійного строку, суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, не застосували положення частини третьої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів".
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ТОВ "ІБК "Гідросфера" подало відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "ІБК" Гідросфера" про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Витребувано із Зарічного районного суду м. Суми зазначену справу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 16 жовтня 2014 року у квартирі АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_1, ТОВ "ІБК" Гідросфера" провело монтажні роботи по встановленню лічильників води на замовлення самої ОСОБА_1
03 грудня 2014 року ці лічильникиводи і фільтри були опломбовані в присутності позивача, прийняті до експлуатації та поставлені на абонентський облік.
15 березня 2015 року у квартирі ОСОБА_1 стався порив на з`єднанні трубопроводу та лічильника води, у зв`язку з чим відбулося залиття приміщення ПАТ "КБ"ПриватБанк", що знаходиться поверхом нижче, внаслідок чого останньому завдано майнову шкоду.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 01 квітня 2016 залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 27 квітня 2016 року, у цивільній справі № 591/7027/15-ц, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 4 153,00 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди та понесені у справі судові витрати.
Згідно з висновком судової будівельно - технічної експертизивід 13 січня 2017 року № 1454 причинного зв`язку між порушенням технічних умов щодо розташування приладів на ділянці лічильника та п.13.3 ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація" і п. 9.3.3. технічного паспорту щодо його закріплення при встановленні лічильника гарячої води та поривом, який стався в квартирі позивача 15 березня 2015 року,не встановлено.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.