Постанова
Іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 127/12474/16-ц
провадження № 61-41064св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державна акціонерна компанія "Укрресурси",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Вінницької області від 05 липня 2018 року у складі колегії суддів: Берегового О. Ю., Сопруна В. В., Марчук В. С.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державної акціонерної компанії "Укрресурси" (далі - ДАК "Укрресурси") про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втраченої частини коштів та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовано тим, що наказом ДАК "Укрресурси"
від 01 грудня 2015 року № 1 змінена дата його звільнення з посади заступника директора заводу "Модуль" з 08 травня 2012 року на нову -
01 грудня 2015 року та 26 грудня 2015 року видана трудова книжка, однак розрахунку при звільненні відповідач з ним не провів.
Судовими рішеннями стягувався середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та останнім рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 травня 2016 року з відповідача стягнуто на його користь середньомісячний заробіток за затримку розрахунку при звільненні
по 10 травня 2016 року.
Посилаючись на те, що відповідачем при звільненні не проведено з ним повного розрахунку, чим порушено його законні права, ОСОБА_1, з урахуванням зменшених позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача на його користь середньомісячний заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні за період з 11 травня по 10 липня 2016 року в розмірі 27 000,00 грн або на день вирішення справи у суді, компенсацію втраченої частини коштів у розмірі 1 401 325,00 грн та 100 000,00 грн - моральної шкоди, завданої порушенням трудових прав.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 липня
2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ДАК "Укрресурси" на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні за період з 11 травня 2016 року по 10 липня 2016 року в розмірі
18 000,00 грн, компенсації втрати частини заробітку внаслідок затримки в термінах його виплати у розмірі 26 478,66 грн, а всього 44 478,66 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку із непроведенням з працівником повного розрахунку при звільненні, наявні правові підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та вважав, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції:
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.
Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 липня 2016 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції:
Постановою Верховного Суду від 07 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ДАК "Укрресурси" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції за наслідками повторного перегляду:
Постановою апеляційного суду Вінницької області від 05 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 липня 2016 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ДАК "Укрресурси" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ДАК "Укрресурси" визнано банкрутом, а тому відсутні правові підстави для стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.
Поняття банкрутства, порядок відновлення платоспроможності суб`єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом, порядок та умови застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредитора визначаються Законом України від 14 травня 1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким, зокрема, і встановлено порядок розгляду таких спорів.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
17 липня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду Вінницької області від 05 липня 2018 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначає, що під час повторного перегляду апеляційним судом цієї справи, судом не було враховано вказівки, викладені в постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року.
Хибним є висновок суду апеляційної інстанції про застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-Х11, вказавши, що в редакції, чинній на момент розгляду справи, оскільки ДАК "Укрресурси" визнано банкрутом, то згідно вимог статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-Х11 вона не може мати будь-яких зобов`язань.
Позовні вимоги ОСОБА_1 повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства, оскільки ДАК "Укрресурси" визнано банкрутом господарським судом 06 квітня 2012 року, тобто до набрання чинності нової редакції Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та до внесення змін до статті 12 ГПК України.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи:
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 127/12474/16-ц з Вінницького міського суду Вінницької області.
15 січня 2019 року матеріали цивільної справи № 127/12474/16-ц надійшли до Верховного Суду.
18 січня 2019 року матеріали цивільної справи № 127/12474/16-ц передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року матеріали цивільної справи № 127/12474/16-ц призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року справу № 127/12474/16-ц справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 01 липня 2019 року справу
№ 127/12474/16-ц повернуто на розгляд відповідної колегії Касаційного Цивільного суду у складі Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що доводи щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позивач мотивує хибністю висновку цього суду про те, що через визнання відповідача банкрутом останній не може мати будь-яких нових додаткових зобов`язань.
Жодних заперечень стосовно юрисдикції суду в учасників справи не було; позивач не просить у касаційній скарзі закрити провадження у справі, а, навпаки, наполягає на ухваленні судом касаційної інстанції нового рішення про скасування постанови Апеляційного суду Вінницької області від 5 липня 2018 року та задоволення позову повністю.
У липні 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Касаційного Цивільного суду у складі Верховного Суду.
07 серпня 2019 року матеріали цивільної справи передано судді-доповідачу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.