Постанова
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 352/904/16-ц
провадження № 61-13186св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк",
представник позивача - Вавелюк Олександр Володимирович,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області, у складі колегії суддів: Мелінишин Г. П., Максюти І. О., Пнівчук О. В., від 17 січня 2018 року.
Короткий зміст позовних заяв та їх обґрунтування
У червні 2016 року публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк" (далі - ПАТ "Акцент-Банк", банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного договору
від 03 грудня 2012 року відповідач отримала кредит в розмірі 3 600 грн у вигляді встановлення кредитного ліміту на кредитну картку зі сплатою
30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позичальник належним чином не виконувала умови договору, внаслідок чого станом на 26 травня 2016 року утворилася заборгованість на загальну суму
31 845,47 грн, з яких: 3 632,40 грн - заборгованість за кредитом;
23 420,23 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;
2 800,00 грн - пеня та комісія; 500,00 грн - штраф (фіксована частина) та
1 492,64 грн - штраф (процентна складова).
Посилаючись на вказані обставини, банк просив позов задовольнити.
У вересні 2016 року ОСОБА_1 пред`явила зустрічний позов до
ПАТ "Акцент-Банк" про визнання договору недійсним.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що кредитний договір
від 03 грудня 2012 року не відповідає вимогам статей 4, 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки банк перед укладенням договору не надав їй як споживачу фінансових послуг повну інформацію про умови кредитного договору. Крім того, умови договору є несправедливими, а діяльність банку є нечесною підприємницькою практикою.
З огляду на зазначене, просила суд визнати недійсним договір від 03 грудня 2012 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області, у складі судді: Струтинського Р. Р., від 20 червня 2017 року позов
ПАТ "Акцент-Банк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь
ПАТ "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором від 03 грудня 2012 року у розмірі 31 845,47 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 належним чином не виконувала зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку із чим станом на 26 травня 2016 року допустила заборгованість у загальному розмірі 31 845,47 грн. Позичальник відмовляється погашати вказану заборгованість у добровільному порядку. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, місцевий суд виходив з того, що підписавши анкету-заяву ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з умовами кредитування, тарифами банку, які були надані їй у письмовому вигляді, та погодилась з ними, що засвідчила власним підписом. Крім того, визнала свої зобов`язання за договором, оскільки протягом певного часу належним чином їх виконувала.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 січня
2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Акцент-Банк" та зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на вимогу суду банком не надано підписаних відповідачем Умов та правил надання банківських послуг, а також Тарифів банку. Відсутність підпису відповідача на Умовах та правилах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем. На думку суду апеляційної інстанції, зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк. Умови та правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача, і позивач не надав суду доказів, які б підтверджували ту обставину, що саме вони є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці умови та правила мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ПАТ "Акцент-Банк" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що не зважаючи на відсутність підписів позичальника на Умовах та правилах надання банківських послуг, а також на Тарифах банку, позичальник фактично отримала кредит і користувалась цими коштами, тому між сторонами склались договірні відносини.
Судове рішення оскаржується у частині вирішення первісного позову. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в силу статті 400 ЦПК України касаційному перегляду не підлягають.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу ПАТ "Акцент-Банк" без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
26 квітня 2018 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
03 грудня 2012 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ "Акцент-Банк" (а. с. 7).
Зі змісту вказаної заяви слідує, що відповідач погодилась, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого банком на обґрунтування своїх позовних вимог, розмір заборгованості відповідача за договором від 03 грудня 2012 року станом на 26 травня 2016 року
складає 31 845,47 грн, з яких: 3 632,40 грн - заборгованість за кредитом;
23 420,23 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;
2 800,00 грн - пеня та комісія; 500,00 грн - штраф (фіксована частина) та
1 492,64 грн - штраф (процентна складова) (а. с. 4-6).
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Одними із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та
вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.