ПОСТАНОВА
Іменем України
24 жовтня 2019 року
Київ
справа №345/2747/17
адміністративне провадження №К/9901/33753/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Чиркіна С.М., судді Шарапи В.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 345/2747/17
за позовом ОСОБА_1
до Калуського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Калуського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2017 року (постановлену у складі головуючого судді Юрчак Л.Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Макарика В.Я., суддів Большакової О.О., Глушка І.В.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
07 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Калуського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України, в якому просив:
визнати дії Калуського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України щодо відмови провести перерахунок пенсії з 01 березня 2017 року відповідно до архівної довідки №К-67 від 23 січня 2009 року, яка видана архівним відділом адміністрації м. Нижнєвартовська Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області за період з 01 січня 1992 року по 28 лютого 1995 року з врахуванням сум районних коефіцієнтів і північної надбавки та без обмеження заробітку у 5,6 разів розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування;
зобов`язати Калуське об`єднане Управління Пенсійного фонду України провести перерахунок пенсії та врахувати суми заробітку за період з 01 січня 1992 року по 28 лютого 1995 року відповідно до архівної довідки № К-67 від 23 січня 2009 року, яка видана архівним відділом адміністрації м. Нижнєвартовська Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області з врахуванням сум районних коефіцієнтів і північної надбавки та без обмеження заробітку у 5,6 разів розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що дії Калуського об`єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області щодо, неврахування при розрахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки № К-67 від 23 січня 2009 року, виданої архівним відділом адміністрації м. Нижнєвартовська Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області без обмеження заробітку у 5,6 разів розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, є неправомірними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 30 жовтня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 345/2747/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 23 жовтня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 345/2747/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 24 жовтня 2019 року.
Одночасно із запереченнями на касаційну скаргу заявлено клопотання про участь в судовому засіданні, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що у 2012 році позивачу було призначено пенсію за віком. При обрахунку пенсії до уваги було взято заробіток за 60 місяців, а саме з 01 січня 1986 року по 31 грудня 1990 року.
09 березня 2016 року позивач звернувся в Калуське об`єднане УПФУ із заявою про проведення перерахунку пенсії із більшого заробітку та подав для перерахунку архівні довідки про заробітну плату №№ К-67, К-68 від 23 січня 2009 року, які видані архівним відділом Адміністрації м. Нижнєвартовська Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області, в яких відображено заробітна плата за період з 1992-1999 роки, оскільки у цей період з 1992 року по 1999 рік він працював у тресті "Нижневартовскнефтеспецстрой" ПО "Нижневартовскнефтегаз", (з 1990 року - Білозерне орендне автотранспортне підприємство, з 1992 року ВАТ "Самотлортранс) та отримував набагато більшу заробітну плату.
Згідно розпорядження про перерахунок № 159717 від 09 червня 2017 року та розрахунку заробітної плати № 5 Калуське об`єднане УПФУ провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2017 року та врахувало заробіток з 01 березня 1990 року по 28 лютого 1995 року згідно архівних довідок №№К-66, К-67 від 23 січня 2009 року, які видані архівним відділом адміністрації міста Нижнєвартовськ Ханти-Мансійського автономного округу. При цьому не врахувало суми зазначені в архівній довідці №К-67 від 23 січня 2009 року, яка видані архівним відділом адміністрації міста Нижнєвартовськ Ханти-Мансійського автономного округу в повному обсязі, а саме не враховані суми районних коефіцієнтів та північної надбавки за період 01 січня 1992 року по 28 лютого 1995 року та ще й обмежило заробіток коефіцієнтом 5,6.
Згідно з записами в трудовій книжці (записи №№ 9-11) та архівної довідки про стаж № К-65 від 23 січня 2009 року, яка видана архівним відділом Адміністрації м. Нижневартовська Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області РФ з 01 січня 1988 року по 01 квітня 1999 року позивач працював в управлінні механізованих робіт (УМР) № 3 тресту "Нижнєвартовскнефтеспецтрой" ПО "Нижнєвартовскнефтегаз", яке в 1990 році перейменовано у Білозерне орендне автотранспортне підприємство, а в 1992 році перейменовано ВАТ "Самотлортранс", яке знаходилось на території Ханти-Мансійського автономного округу - місцевість прирівняна до районів Крайньої Півночі. У цей період до заробітної плати ОСОБА_1 нараховували та виплачували районні коефіцієнти та північну надбавку, тому в архівній довідці від 23 січня 2009 року № К-67, яка видана архівним відділом адміністрації міста Нижнєвартовськ Ханти-Мансійського автономного округу відображено суми заробітної плати, районних коефіцієнтів та північної надбавки, за період з 01 січня 1992 року по 31 грудня 1995 року. Дана довідка видана архівним відділом адміністрації міста Нижньовартовськ Ханти-Мансійського автономного округу на основі архівних даних про заробіток НГА .Ф.Л-54/166, Оп1 . Д. 48.Л . 5.; Д.135.Л.11; Д.174.Л.1 Архівна довідка підписана посадовими особами, а саме заступником начальника архівного відділу та спеціалістом 1 категорії та скріплена печаткою, є правомірна, а тому безпідставно не врахована в повному обсязі.
Калуське об`єднане УПФУ врахувало заробіток для обчислення пенсії згідно архівної довідки № К-67 від 23 січня 2009 року, яка видана архівним відділом Адміністрації м. Нижневартовська Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області РФ за період з 01 січня 1992 року по 28 лютого 1995 року при цьому застосувало обмеження заробітної плати коефіцієнтом 5,6. Це підтверджує Розрахунок № 5 заробітної плати, який надало Калуське об`єднане УПФУ.
Вважаючи дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, частково задоволено позовні вимоги. Відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що ні Законом України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", ні Законом України "Про пенсійне забезпечення" не передбачено включення в заробітну плату для перерахунку пенсії північної надбавки та районного коефіцієнту. Таким чином, обчислення розміру пенсії із заробітної плати проводиться без урахування районних і поправочних коефіцієнтів в складі заробітку при обчисленні пенсії позивача, який проживає та отримує пенсію на території України. Крім того, відповідач зазначає, що посилання позивача на те, що обмеження коефіцієнтом 5,6 не може бути застосовано для визначення заробітку, у зв`язку із тим, що на день отримання позивачем таких обмежень не було передбачено, а тому не ґрунтуються на нормах закону, оскільки положення статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" чітко визначає таке обмеження.
20 листопада 2017 року до суду надійшли заперечення позивача на касаційну скаргу відповідача, в яких позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2017 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року не відповідають, а вимоги касаційної скарги є обґрунтованими з огляду на наступне.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 (далі - Угода від 13 березня 1992 року) закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
При цьому, метою Угоди від 13 березня 1992 року є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Статтею 5 Угоди від 13 березня 1992 року, встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.
Згідно з частинами другою та третьою статті 6 цієї Угоди, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж.
Тобто, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, і відповідно, заробіток за такий період також підлягає включенню при обчисленні пенсії.
Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав N01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 роки встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.
Статтею 3 Угоди від 13 березня 1993 року також передбачено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Статтею 3 Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом РФ про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства РФ.