ПОСТАНОВА
Іменем України
23 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №П/811/1123/16
адміністративне провадження №К/9901/14859/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
cудді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Олександрійської міської ради Кіровоградської області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року (суддя Притула К.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року (колегія у складі суддів Круговий О.О., Божко Л.А., Лукманова О.М.)
у справі № П/811/1123/16
за позовом Олександрійської міської ради
до Державного реєстратора Управління Держгеокадастру в Олександрійському районі Кіровоградської області Донченка Ярослава Олександровича
треті особи - ПП "Геокадастровий центр", ОСОБА_1
про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень.
І. РУХ СПРАВИ
1. 02.09.2016 до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Олександрійської міської ради до державного реєстратора Управління Держгеокадастру в Олександрійському районі Кіровоградської області Донченко Я.О., треті особи на стороні відповідача ПП "Геокадастровий центр", ОСОБА_1
2. З урахуванням уточнень та збільшень позовних вимог позивач просив суд скасувати державну реєстрацію права власності, здійснену 29.02.2016 та видалити з земельного кадастру відомості про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку (кадастровий номер - 3510300000:15:724:0001), площею 0,1047 га, що розташована на колишніх відвалах Байдаківського вуглерозріз (біля СГТ "Черемшина", м. Олександрія, Кіровоградська область від 22.02.2016.
3. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.10.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016, в задоволенні позову відмовлено.
4. 23.12.2016 Олександрійська міська рада подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, просить скасувати судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.12.2016 відкрито касаційне провадження. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано до Верховного Суду.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. 10.06.2015 ОСОБА_1 подав до Олександрійської міської ради заяву вх.№ 3726 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва, площею 0,1047 га на колишніх відвалах Байдаківського вуглерозрізу (біля СГТ "Черемшина"), м. Олександрія, Кіровоградська область.
7. Міська рада заяву не розглянула протягом місячного строку з дня її подання, тому в порядку ч. 7 ст. 118 ЗК України ОСОБА_1 подав повідомлення про застосування процедури мовчазної згоди органу місцевого самоврядування на самостійне виготовлення проекту землеустрою.
8. З метою отримання проекту землеустрою ОСОБА_1 уклав з ПП "Геокадастровий центр" договір №03/08 від 03.08.2015 про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,1047 га на колишніх відвалах Байдаківського вуглерозрізу (біля СГТ "Черемшина"), м. Олександрія, Кіровоградська область.
9. Рішенням від 26.11.2015 № 1805 Олександрійська міська рада відмовила ОСОБА_1 у погодженні надання у власність місця розташування земельної ділянки площею 0,1047 га на колишніх відвалах Байдаківського вуглерозрізу (біля СГТ "Черемшина") для ведення садівництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Олександрійської міської ради та у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
10. В подальшому, ОСОБА_1 подав державному реєстратору пакет документів щодо реєстрації зазначеної земельної ділянки площею 0,1047.
11. 29.02.2016 державним реєстратором Управління Держгеокадастру в Олександрійському районі Кіровоградської області проведено державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки, якій присвоєно (кадастровий номер 3510300000:15:724:0001). У витязі зазначено, що форма власності земельної ділянки - комунальна, підстава державної реєстрації - технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розроблена ПП "Геокадастровий центр".
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що державна реєстрація земельної ділянки проведена з порушення вимог законодавства, оскільки дозвіл на розроблення документації із землеустрою міською радою не надавався, а рішенням міської ради ОСОБА_1 було відмовлено у погодженні у власність місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 0,1047 га. Виготовляти проект землеустрою щодо відведення у власність земельної можливо лише після затвердження детальних планів території або планів зонування, які до та після передачі в межі міста не розроблялись. Крім того, розробником проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на власний розсуд визначено категорію земельної ділянки (землі сільськогосподарського призначення), чим порушено вимоги ст.20 ЗК України, відповідно до якої віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
13. Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що ОСОБА_1 на підставі ч.7 ст.118 ЗК України уклав договір з ПП "Гео-кадастровий центр" про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за принципом мовчазної згоди органу місцевого самоврядування. 29.02.2016 ним було проведено реєстрацію земельної ділянки без погодження виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури відповідно до ч.2 ст.186-1 ЗК України. Також зазначив, що дана земельна ділянка відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, планувалася для використання та закладання багаторічних плодових насаджень (за рахунок земель сільськогосподарського призначення).
14. ОСОБА_1 проти позову заперечував, стверджуючи, що його право користування земельною ділянкою було порушено шляхом не надання йому земельної ділянки сільськогосподарського призначення у користування.
15. ПП "Гео-кадастровий центр" проти позову також заперечував, пояснював, що проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки виготовлений у відповідності до чинного законодавства.
ІV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
16. Відмовляючи в позові, суди виходили з того, що проект землеустрою було виготовлено за принципом мовчазної згоди Олександрійської міської ради, що не суперечило законодавству, а тому у державного реєстратора не було підстав вважати, що подані на реєстрацію документи не відповідають вимогам законодавства.
17. Оскільки згідно з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва відсутній об`єкт будівництва, а також відсутні докази того, що ОСОБА_1 планує розташування такого об`єкта, немає необхідності погодження виконавчим органом Олександрійської міської ради у сфері містобудування та архітектури проекту землеустрою відповідно до ч. 2 ст. 186-1 ЗК України.
18. Також суди дійшли висновку, що проектом землеустрою не змінено цільового призначення земельної ділянки, оскільки рішенням міської ради від 06.11.2009, листом Державного комітету з земельних ресурсів ГУ Держкомзему у Кіровоградській області підтверджується, що земельні ділянки на колишніх відвалах Байдаківського вуглерозрізу (біля СГТ "Черемшина") в м. Олександрія є землями сільськогосподарського призначення.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права, оскільки законодавство не передбачає можливості державної реєстрації права власності земельної ділянки при відсутності заяви особи, якій рішенням органу місцевого самоврядування мало бути надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. Невідповідність поданих документів є підставою для відмови в державній реєстрації речових прав.
20. Крім того, суди не врахували ст. 50 Закону України "Про землеустрій" та ст. 186-1 ЗК України, які передбачають обов`язкове погодження проектів землеустрою. Такий проект не був погоджений міською радою, а державний реєстратор цього не взяв до уваги і безпідставно провів державну реєстрацію.
21. Заперечень на касаційну скаргу не подано.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
23. В першу чергу Суд звертає увагу, що хоча позивач позовну вимогу сформулював як вимогу про скасування державної реєстрації права власності, здійсненої 29.02.2016 Управлінням Держгеокадастру в Олександрійському районі Кіровоградської області, проте оскаржуваним Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку підтверджено лише здійснення державної реєстрації земельної ділянки. Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку про державну реєстрацію земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 3510300000:15:724:0001, вона перебуває у комунальній власності.
24. В Державному земельному кадастрі міститься інформація про земельну ділянку, так звана "технічна інформація", а в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - вся інформація про речові права на земельні ділянки. Тому державна реєстрація земельної ділянки та державна реєстрація прав на земельну ділянку є різними поняттями.
25. Отже, фактично предметом спору є скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки, а його підставами - відсутність документів, що дають право реєструвати земельну ділянку. Таким чином, оцінюючи предмет та підстави позову, суди правильно звернути увагу, що спір не стосується державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку на ім`я ОСОБА_1
26. Суди встановили, що ОСОБА_1 не надав для державної реєстрації оригінал погодженої документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, оскільки даний проект землеустрою відповідно до частини 2 ст. 186-2 ЗК України не потребував погодження Олександрійською міською радою. Тому державна реєстрація проведена з дотриманням вимог законодавства.
27. Колегія суддів вважає, що суди правильно вирішили спір по суті, проте з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення судів в частині мотивів їх прийняття.
28. Водночас, фактичні обставини справи встановлені судами правильно, що дозволяє Верховному Суду вирішити спір не повертаючи справи на новий розгляд.
29. Відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:
1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;
2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);
3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;
4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення. Водночас, згідно із статтею 118 Земельного кодексу, орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені у суді.