ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2019 року
Київ
справа №809/3260/13-а
адміністративне провадження №К/9901/4422/18, К/9901/4425/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2014 та касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родон" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2014 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Родон" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ПАТ "Родон" подало до суду позов, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення:
від 04.07.2013 № 0009751701 про визначення грошового зобов`язання податку з доходів фізичних осіб в сумі 387 226,98 грн за основним платежем та в сумі 12500,24 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
від 04.07.2013 № 0000642201 про визначення грошового зобов`язання з орендної плати за землю в сумі 148 944,69 грн за основним платежем та в сумі 37 576,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
від 14.10.2013 № 8391/10/09-15-22-01-47/10744 про визначення грошового зобов`язання із земельного податку в сумі 544 938,10 грн за основним платежем та в сумі 111 822,65 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
від 14.10.2013 № 8387/10/09-15-22-01-47/10743 про визначення грошового зобов`язання із земельного податку в сумі 186 685,45 грн за основним платежем та в сумі 3172,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки контролюючий орган безпідставно визначив позивачу грошові зобов`язання, які позивач не занизив.
Івано-Франківський окружний адміністративний постановою від 12.02.2014 позов задовольнити частково. Визнав протиправними та скасував:
податкове повідомлення-рішення від 14.10.2013 № 8391/10/09-15-22-01-47/10744 в частині визначення грошового зобов`язання із земельного податку за 2010 рік в сумі 322 448,95 грн, у тому числі в сумі 257 959,15 грн та в сумі 64 489,80 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
податкове повідомлення-рішення від 14.10.2013 № 8387/10/09-15-22-01-47/10743 в частині визначення грошового зобов`язання із земельного податку за 2010 рік в сумі 8355,52 грн, у тому числі 6684,42 грн за основним платежем та в сумі 1671,10 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
У задоволенні іншої частини позову суд першої інстанції відмовив. Суд стягнув з позивача на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 2929,43 грн.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 29.09.2014 постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 у справі № 813/3260/13-а:
у частині відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2013 № 0009751701 скасував та задовольнив позов в цій частині, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 04.07.2013 № 0009751701;
у частині відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2013 № 0000642201 у частині збільшення грошового зобов`язання з орендної плати в сумі 97 107,79 грн за основним платежем та в сумі 24 277,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями скасував та задовольнив позов в цій частині, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 04.07.2013 № 0000642201 в цій частині;
у частині стягнення 1890,24 грн з ПАТ "Родон" на користь Державного бюджету України судового збору постанову суду першої інстанції скасував;
у решті постанову Івано-Франківського окружного адміністративного від 12.02.2014 суд апеляційної інстанції залишив без змін.
ДПІ в м. Івано-Франківську подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанови судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову та відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди, ухвалюючи судові рішення в частині задоволення позову, порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Посилаючись на обставини, що зазначені в акті перевірки, зазначає про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21.10.2014 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ в м. Івано-Франківську.
ПАТ "Родон" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині залишення без змін постанови суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 14.10.2013 № 83/10/09-15-22-01-47/10744 та № 8387/10/09-15-22-01-47/10743 про донарахування плати за землю за період - 2011 рік в загальній сумі 347813,98 грн та задовольнити позов повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, порушив норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що нормативна грошова оцінка землі, затверджена рішенням міської ради від 12.03.1999, втратила чинність лише з 01.01.2012, оскільки міська рада прийняла рішення від 25.06.2011 № 248-10/1 "Про внесення змін до рішення сесії міської ради від 10.07.2008", яким виклала це рішення в новій редакції, за якою пункт 2 передбачав, що нормативна грошова оцінка землі, затверджена рішенням сесії міської ради від 12.03.1999, втрачає чинність з моменту затвердження нової нормативної грошової оцінки, а рішення від 25.06.2011 набуває чинності лише з 01.01.2012. Це рішення не має зворотної дії в часі і може застосовуватися тільки з 01.01.2012, тому нова грошова оцінка землі не могла бути введена в дію раніше набрання чинності рішенням від 25.06.2011 № 248-10/1.
У доповненнях до касаційної скарги скаржник також зазначає, що Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15.03.2016 залишив в силі постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2015 у справі № 344/19794/14-а (2а/344/120/15), за якою визнано незаконним та скасовано рішення Івано-Франківської міської ради від 25.06.2011 № 248-10/1 в частині пунктів 1, 6 через порушення Івано-Франківською міською радою статей 7, 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.07.2015 у справі № 876/6537/15 залишив без змін постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 у справі № 809/1434/13 про визнання протиправними дій відділу Держземагенства у м. Івано-Франківську щодо кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації за період до набрання чинності рішенням Івано-Франківської міської ради від 25.06.2011 № 248-10/1 через те, що відділ Держземагенства не врахував рішення Івано-Франківської міської ради від 25.06.2011 № 248-10/1, яким нова нормативна грошова оцінка земель м. Івано-Франківська введена в дію з 01.01.2012 і з цієї дати втратила чинність попередня нормативна грошова оцінка земель міста.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03.12.2014 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Родон".
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 30.09.2019 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.
Суди попередніх інспекцій установили такі обставини.
ДПІ у м. Івано-Франківську провела документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, за результатом якої склала акт від 11.06.2013 № 111/22-3/14313518. На підставі акта перевірки ДПІ у м. Івано-Франківську прийняла оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
1. Підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 04.07.2013 № 0009751701 грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 387 226,98 грн за основним платежем та в сумі 12500,24 грн за штрафними (фінансовими) санкціями слугували висновки контролюючого органу про порушення вимог статті 8, 16, пункту 17.1, пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Контролюючий орган виходив з того, що позивач здійснює утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб як податковий агент, проте в нього утворився податковий борг з цього податку, який позивач у порушення вимог пункту 1 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України не відобразив у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності Податковий кодекс України, та не сплатив до бюджету.
Суд апеляційної інстанції установив, що заборгованість позивача з прибуткового податку з громадян, яка визначена контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 04.07.2013 № 0009751701, була зафіксована контролюючим органом в ході перевірок позивача за період з 01.12.2000 по 30.06.2003 та за період з 01.07.2003 по 31.03.2005 (акти перевірок від 24.04.2004 № 190/24-1/14313518 та від 11.07.2005 № 504/23-6/14313518), та станом на 01.01.2010 становила 392 997,67 грн.
Згідно з пунктом 1.15 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-ІV (чинного на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закону № 889-ІV) податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента-юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов`язані нараховувати, утримувати і сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Згідно з підпунктами "а" та "б" пункту 19.2 статті 19 Закону № 889-IV для податкових агентів установлено обов`язок:
своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;
надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування.
У відповідності до підпункту "а" підпункту 20.3.1 пункту 20.3 статті 20 Закону № 889-ІV особами, відповідальними за погашення суми податкового зобов`язання або податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб, є: при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, - така особа - податковий агент.
Враховуючи викладене, правовий статус податкового агента передбачає обов`язки нараховувати, утримувати, сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, а також надавати податкову звітність з такого податку шляхом подання податкового розрахунку та нести відповідальність за неналежне виконання обов`язків. Податковий агент фактично прирівнюються до платника податку з доходів фізичних осіб і має права та обов`язки, встановлені законодавством для платника такого податку.
Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (чинного на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 2181-ІІІ) податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов`язання.
Відповідно до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону № 2181-ІІІ сумою податкового боргу визнається узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею.
Зазначені норми закону засвідчують, що факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання у встановлений законом строк має наслідком включення такого зобов`язання до податкового боргу платника податків та застосування контролюючим органом заходів для стягнення цього боргу.
Подані позивачем як податковим агентом контролюючому органу відомості про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми отриманих з них податків за 2003 рік та, починаючи з 2004 року, - податкові розрахунки з податку з доходів фізичних осіб за формою ДФ № 1, є звітністю, в якій податковий агент декларує своє податкове зобов`язання сплатити до бюджету податок з доходів фізичних осіб із виплаченого фізичним особам доходу.
Зважаючи на те, що позивач - податковий агент самостійно визначив у відомостях про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми отриманих з них податків за 2003 рік та, починаючи з 2004 року, у податкових розрахунках з податку з доходів фізичних осіб за формою ДФ № 1 податкові зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб, що підлягали утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету, і такі зобов`язання вважаються узгодженими податковим агентом, у контролюючого органу відсутні правові підстави для визначення податковому агенту грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб, що буде передбачати повторне узгодження грошового зобов`язання.