ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/17298/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 про повернення позовної заяви у справі
за позовом Керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма "Істр" про стягнення 1 344 092,27 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У грудні 2018 року Керівник Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави (далі - прокурор) в особі Ізмаїльської міської ради Одеської області (далі - Рада) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма "Істр" (далі - ТОВ "Істр") про стягнення 1 344 092,27 грн заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, укладеного 03.03.2005 між Радою (орендодавцем) і ТОВ "Істр" (орендарем).
1.2. В обґрунтування підстав звернення прокуратурою з позовом для захисту інтересів держави прокурор зазначив, що Рада, яка є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах сторін, не контролює належним чином своєчасність та повноту сплати відповідачем орендної плати і не вживає заходів для стягнення заборгованості з орендної плати.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 (суддя Босий В.П.) позовну заяву прокурора повернуто без розгляду.
Ухвалу обґрунтовано тим, що прокурором у позовній заяві не зазначено в чому саме полягає неможливість Ради звернутися з відповідним позовом про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 03.03.2005. Тобто, позивач, в особі якого в інтересах держави з позовом до суду звернувся прокурор має підстави і можливість самостійно захищати свої права у спірних правовідносинах, а прокурором не доведено неможливості реалізації такого захисту самим позивачем.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 (колегія суддів: Михальська Ю.Б., Скрипка І.М., Тищенко А.І.) зазначену ухвалу залишено без змін.
Мотивуючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що Рада є юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, яка як встановлено апеляційним господарським судом, самостійно вживала заходів для врегулювання спірного питання, що суперечить доводам прокурора про бездіяльність позивача, отже прокурором не обґрунтовано підстав представництва у суді інтересів держави в особі Ради.
3. Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі прокурор посилається на порушення судами попередніх інстанцій приписів статті 1311 Конституції України, статей 53, 174, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" і просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для розгляду.
4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
4.1. Відзивів на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшло.
5. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
5.1. Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної ухвали, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
5.2. За змістом частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
5.3. Відповідно до пункту 3 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
5.4. Згідно з положеннями частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
5.5. Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
5.6. Про необхідність обґрунтування прокурором підстав представництва у суді зазначено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.