1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



09 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/6509/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огороднік К.М. - головуючий, Банасько О.О., Жуков С.В.,



за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,



за участю представника ТзОВ "ЕйПіЕс Україна" - адвокат Бурносов Є.В. (дов. від 04.04.2019),



розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019

та постанову Господарського суду міста Києва від 14.01.2019

у справі № 910/6509/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Санта Софія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маніфесто"

про визнання банкрутом,-



ВСТАНОВИВ:



Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції



У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Санта Софія" (далі - ТзОВ "Санта Софія") звернулося до суду з заявою про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маніфесто" (далі - ТзОВ "Маніфесто", боржник)



Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.06.2018 заяву ТзОВ "Санта Софія" було прийнято до розгляду та призначено дату підготовчого засідання, визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого Ващишину О.В. зобов`язано подати заяву про участь у справі.



Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.07.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Маніфесто"; визнано грошові вимоги ТзОВ "Санта Софія" до ТзОВ "Маніфесто" у розмірі 1 136 800,00 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ващишину Оксану Вікторівну.



Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.10.2018 визнано кредитором у справі №910/6509/18 по відношенню до боржника: ТзОВ "Санта Софія" з грошовими вимогами на суму 1 154 420,00 грн, з яких 17 620,00 грн - вимоги першої черги, 1 136 800,00 грн - вимоги четвертої черги; ПАТ "Фортуна-Банк" з грошовими вимогами на суму 99 759 898,46грн., з яких 3524,00 грн - вимоги першої черги, 87 835 023,76 грн - вимоги четвертої черги задоволення, 11921 350,70 грн - вимоги шостої черги задоволення; затверджено реєстр вимог кредиторів ТзОВ "Маніфесто".



Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.11.2018 продовжено процедуру розпорядження майном ТзОВ "Маніфесто" та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Ващишиної О.В.



Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції



Постановою Господарського суду м. Києва від 14.01.2019 припинено процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна ТзОВ "Маніфесто"; визнано банкрутом ТзОВ "Маніфесто"; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ващишину О.В.; вирішено інші процедурні питання.



Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" (далі - ТзОВ "ЕйпіЕс Україна", скаржник) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.



Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 у даній справі замінено кредитора ПАТ "Фортуна-Банк" на правонаступника ТзОВ "ЕйПіЕс Україна" у справі про банкрутство ТзОВ "Маніфесто". Апеляційну скаргу ТзОВ "ЕйПіЕс Україна" залишено без задоволення. Постанову Господарського суду м. Києва від 14.01.2019 залишено без змін.



Постанова суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду прийняті з мотивів того, що пасиви боржника значно перевищують його активи, на день розгляду справи в суді першої інстанції повідомлень про виконання боржником грошових зобов`язань, заяв від потенційних інвесторів або ж (засновників) учасників підприємства щодо оздоровлення фінансового становища боржника не надходило, з огляду на що суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо необхідності введення процедури ліквідації та визнання боржника банкрутом.



Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу



ТзОВ "ЕйПіЕс Україна" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 та постанову Господарського суду міста Києва від 14.01.2019 у справі № 910/6509/18 з проханням їх скасувати та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду для продовження розгляду справи.



При цьому, скаржником уточнено, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 у справі № 910/6509/18 не оскаржується в частині заміни кредитора ПАТ "Фортуна-Банк" на правонаступника - ТзОВ "ЕйПіЕс Україна" у справі про банкрутство ТзОВ "Маніфесто".



В обґрунтуванням підстав для скасування посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.4, 22, 26, 27, 98 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 73, 76-79, 96 236 ГПК України.



Скаржник доводить, що судами під час переходу до ліквідаційної процедури боржника не було досліджено звіту розпорядника майна за результатами проведення процедури розпорядження майном боржника; висновки про застосування щодо боржника ліквідаційної процедури зроблено без здійснення у судовому порядку аналізу активу та пасиву боржника, без встановлення фінансового та майнового становища боржника.

Стверджує, що розпорядником майна робота по виявленню активів, проведення їх інвентаризації та визначення їх вартості проведена поверхово; відсутня належна перевірка обґрунтованості визначення встановленої дебіторської заборгованості первинним документам обліку, обставинам спливу позовної давності; інвентаризація не відповідає нормам Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879.



Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

У відзиві на касаційну скаргу ліквідатора боржника арбітражний керуючий Ващишина О.В. просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 та постанову Господарського суду міста Києва від 14.01.2019 - залишити без змін, наголошуючи на їх законності і обґрунтованості.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених ст. 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо суті касаційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.



У відповідності до ст. 1 Закону про банкрутство, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;

неплатоспроможність - це неспроможність суб`єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності;

учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб`єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.



Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону про банкрутство щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.



Відповідно до частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України, у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.



Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону про банкрутство, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.



Положеннями ч. 3 статті 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на розпорядника майна покладено обов`язок:

розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку;

вести реєстр вимог кредиторів;

повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;

вживати заходів для захисту майна боржника;

аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках;

виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;

скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення;

надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;


................
Перейти до повного тексту