1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України

21 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №280/4326/18

адміністративне провадження №К/9901/20714/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,



секретар судового засідання Кривда В.І.,

представники: позивача - Ткаченко С.П., відповідача - Вініченко О.В.,

розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.01.2019 (суддя Сацький Р.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 (суддя - доповідач Чумак С.Ю., судді Чабаненко С.В., Юрко І.В.) у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Грейн-Агро" до Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

У жовтні 2018 року Фермерське господарство "Грейн-Агро" (далі - ФГ "Грейн-Агро", Господарство, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС, відповідач) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації ГУ ДФС від 04.09.2018 №3839/ІПК/08-01-12-03-06, що була надана ФГ "Грейн-Агро", та зобов`язання ГУ ДФС надати нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовано доводами про те, що індивідуальна податкова консультація надана контролюючим органом з порушенням норм пункту 255.1 статті 255 Податкового кодексу України (далі - ПК). Позивач зазначає, що в силу статей 42, 48 Водного кодексу України, статті 255 ПК не може бути первинним водокористувачем з огляду на відсутність у нього водозабірних споруд і відповідного обладнання для забору води, а наявність у нього дозволу на спеціальне використання води не є ключовою ознакою платника рентної плати за спеціальне використання води. У зв`язку з цим вважає, що він не є платником рентної плати за спеціальне використання води та що на нього не поширюються норми пункту 255.1 статті 255 ПК. Одночасно позивач просить зобов`язати контролюючий орган надати нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду, у разі визнання судом оскаржуваної податкової консультації судом недійсною.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 10.01.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправною та скасував індивідуальну податкову консультацію ГУ ДФС від 04.09.2018 №3839/ІПК/08-01-12-03-06, зобов`язав ГУ ДФС надати нову податкову консультацію ФГ "Грейн-Агро" з урахуванням висновків суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не є первинним водокористувачем як у розумінні статті 42 Водного кодексу України, так і податкового законодавства, тому у нього не виникають обов`язки платника рентної плати за спеціальне використання води. Крім того, суди зазначили, що у наданій позивачу податковій консультації відсутня чітка відповідь на питання ФГ "Грейн-Агро", тобто оскаржувана податкова консультація не тільки суперечить змісту податкового законодавства, а й не містить остаточних висновків, що допускає подвійне тлумачення змісту податкової консультації.

ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.01.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається, зокрема на те, що позивач є первинним водокористувачем та платником рентної плати за спеціальне використання води. При цьому відповідач виходить з умов договору позивача з Управлінням каналів Північно-Рогачинської зрошувальної системи, Придніпровським міжрайонним управлінням водного господарства, Запорізьким обласним управлінням водного господарства про надання послуг, пов`язаних із переміщенням та забором води із використанням водозабірних споруд Придніпровського МУВГ на полив зрошувальних сільськогосподарських земель, та факту отримання позивачем дозволу на спеціальне водокористування.

Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві на скаргу, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну. Зазначає, що наявність у Господарства дозволу на спеціальне водокористування та договору на поставку води, за умовами якого Господарство помилково визначено первинним водокористувачем, не є безумовним свідченням, що позивач є платником рентної плати, оскільки ФГ "Грейн-Агро" не здійснює забір води з водного об`єкта, що є умовою для віднесення суб`єкта господарювання до платників рентної плати відповідно до положень пункту 255.1 статті 255 ПК. Забір води для ФГ "Грейн-Агро" здійснює Придніпровське міжрайонне управління водного господарства з використанням насосної станції НСП-119 (точка водовиділу), що перебуває на його балансі; переміщення ж води з Каховського водосховища до точки водовиділу здійснюється Управлінням каналів Північно-Рогачинської зрошувальної системи, як це передбачено умовами договору на поставку води.

Судове засідання проведено з використанням системи відеоконференцзв`язку.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив обґрунтованість наведених у касаційній скарзі доводів та заперечень на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11). Між позивачем та Управлінням каналів Північно-Рогачинської зрошувальної системи, Придніпровським міжрайонним управлінням водного господарства, Запорізьким обласним управлінням водних ресурсів 18.06.2018 укладено договір №22/п про надання послуг, пов`язаних із переміщенням та забором води із використанням водозабірних споруд Придніпровського МУВГ на полив зрошувальних сільськогосподарських земель.

Предметом зазначеного договору є послуги, пов`язані із переміщенням та забором води, що включають забір води позивачем для поливу сільськогосподарських культур, проведення моніторингу меліоративного стану зрошуваного масиву, надання інформації з нормованого водокористування, рекомендацій щодо раціонального використання водних і енергетичних ресурсів, функціонування меліоративного комплексу. У договорі позивач, як замовник, визначений первинним водокористувачем.

З метою отримання індивідуальної податкової консультації у порядку статті 52 ПК позивач 09.08.2018 звернувся до контролюючого органу із запитом, в якому поставив питання: "Чи є ФГ "Грейн-Агро" платником рентної плати за спеціальне використання води у розумінні статті 255 ПК?".

У запиті позивач проінформував, що незважаючи на формальне визначення у договорі його первинним водокористувачем, Господарство не має власних водозабірних споруд і відповідного обладнання для забору води, а тому не може бути первинним водокористувачем, оскільки відповідно до статті 42 Водного кодексу України забір води з водних джерел з використанням власних водозабірних споруд і будівель є обов`язковою умовою для визначення статусу первинного водокористувача.

У відповідь на вказаний запит контролюючий орган надав позивачу податкову консультацію від 04.09.2018 №3839/ІПК/08-01-12-03-06, в якій зазначив, що: "районні та міжрайонні управління водного господарства під час виконання покладених на них основних завдань з перерозподілу (перекидання) водних ресурсів для забезпечення їх балансу у межах зони своєї діяльності без отримання дозволів на спеціальне водокористування здійснюють переміщення обсягів води державними меліоративними системами відкритого та закритого типу, тому не вбачається підстав для виникнення у них обов`язків платників рентної плати. У зв`язку з чим, обов`язки платників рентної плати виникають у водокористувачів, у тому числі й сільськогосподарських товаровиробників, які на підставі дозволу здійснюють забір обсягів води систем".


................
Перейти до повного тексту