Постанова
Іменем України
21 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 320/780/16-ц
провадження № 61-24145св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 26 лютого 2018 року у складі судді Маловічко С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" (далі - ТОВ ФК "Позика"), просив визнати недійсним графік платежів до кредитного договору № 1109299600, укладеного 11 грудня 2006 року між ним та ПАТ "УкрСиббанк" з тих підстав, що банк неправильно визначив щомісячний платіж за кредитним договором у розмірі 303,03 доларів США, оскільки за його підрахунками щомісячний платіж буде становити приблизно 276,78 доларів США. Позивач вважає, що ця обставина свідчить про приховування банком істотних обставин кредитного договору під час його укладання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 квітня 2017 року позов задоволено. Визнано недійсним додаток № 1 - графік погашення кредиту до договору про надання споживчого кредиту № 11092996000 від 11 грудня 2006 року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_1
Рішення мотивовано тим, що умовами договору не визначено розмір та порядок сплати кредиту, згідно з яким ПАТ "УкрСиббанк" розрахував сплату відсотків за користування кредитом. Невідповідність розрахунку умовам договору свідчить про введення банком в оману позичальника стосовно істотної умови договору - розміру щомісячного платежу, а відтак і сукупного розміру кредиту, що підлягає сплаті.
Додатковим рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 червня 2017 року стягнуто з ПАТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,20 грн та витрати на проведення судово-економічної експертизи - 1 1010,00 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 26 лютого 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "УкрСиббанк" на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 квітня 2017 року та додаткове рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 червня 2017 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що наведені ПАТ "УкрСиббанк" у заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2018 року ПАТ "УкрСиббанк" звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 26 лютого 2018 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Рух справи у суді касаційної інстанції
14 травня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду відкрито касаційне провадження у справі.
25 червня 2018 року вказану справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до розпорядження від 08 липня 2019 року № 911/0/226-19 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправомірно визнав причини пропуску строку щодо звернення із апеляційною скаргою на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 квітня 2017 року та додаткове рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 червня 2017 року неповажними.
Рішення суду були направлені поштовим відправленням на адресу банку за його офіційним місцезнаходженням (м. Харків, проспект Московський, 60), хоча представник банку просив надсилати кореспонденцію за іншою адресою для листування (м. Запоріжжя, вул. Рекондна, 2). Співробітником банку отримано та зареєстровано вказані рішення суду 27 червня 2017 року та направлено провідному юрисконсульту - ОСОБА_2, який уповноважений представляти інтереси банку у цій справі та робоче місце якого розташовано у м. Запоріжжі.
ОСОБА_2 звільнений з посади 27 червня 2017 року, а всі документи передано до Дніпровського центру стягнення боргів, що знаходиться у м. Дніпро, при цьому копії оскаржуваних рішень було втрачено.
Представник банку помилково вказав юридичну адресу банку - м. Харків, проспект Московський, 60, а суд першої інстанції не зʼясувавши цю обставину, направив рішення суду не за адресою листування.
Крім того, 24 листопада 2016 року між ПАТ "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив"" укладено договір факторингу про відступлення прав вимоги за забовʼязаннями, які виникли у ОСОБА_1 на підставі договору про надання споживчого кредиту №11092996000 від 11 грудня 2006 року. 28 листопада 2016 року знову укладено договір факторингу та передано право вимоги за кредитним зобовʼязанням позивача ТОВ ФК "Позика". Оскільки відбулась зміна кредитора, всі документи було передано правонаступнику, нові співробітники банку дізнались про оскаржувані судові рішення з Єдиного реєстру судових рішень.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваної судової ухвали, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень частин першої, другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.