Постанова
Іменем України
18 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 352/342/17
провадження № 61-40790св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 , подану її адвокатом Лотоцьким Михайлом Васильовичем, на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2018 року у складі судді Струтинського Р. Р. та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2018 року у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Матківського Р. Й., Фединяка В. Д., та ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2018 року у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Матківського Р. Й., Фединяка В. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
Позовна заява мотивована тим, що вона визнана потерпілою у кримінальному провадженні за наслідками смерті у ДТП її чоловіка ОСОБА_5 .
Досудовим слідством встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 23 год. на автодорозі Стрий-Чернівці між населеними пунктами м. Івано-Франківськ та с. Павлівка Тисменицького району Івано-Франківської області ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки "БМВ-316", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на своїй смузі руху вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5, який внаслідок наїзду впав на смугу зустрічного руху, де на нього було вчинено наїзд зустрічним автомобілем марки "Кіа Rio", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 ; від отриманих тілесних ушкоджень її чоловік помер на місці події.
Відповідно до постанови старшого слідчого ОВС відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Івано-Франківській області від 14 листопада 2012 року кримінальну справу № 0329834 порушену за даним фактом за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України було закрито на підставі пункту 2 статті 6 КПК України (у редакції 1960 року) - за відсутності складу злочину.
Позивач вважає, що водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_6 були порушені пункти 2.3, 12.3 ПДР України, внаслідок чого загинув пішохід ОСОБА_5
ОСОБА_2 на відшкодування шкоди надав їй 17 000,00 грн, які були витрачені на поховання чоловіка та встановлення пам`ятника, ОСОБА_3 матеріальної допомоги не надавав.
Втративши чоловіка, вона змушена самостійно виховувати та утримувати дитину, за відсутності підтримки чоловіка зменшився час на відпочинок, суттєво змінилися умови життя. Крім того, вона пережила стрес та душевні страждання внаслідок смерті чоловіка, у неї порушився сон, погіршився стан здоров`я, виникла невпевненість у майбутньому.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на її користь спричинену їй моральну шкоду у розмірі 4 608 000,00 грн.
Короткий зміст судовихрішень
Рішенням Тисменицького районного суду від 03 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2018 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дохід держави по 352,40 грн судових витрат з кожного.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідачами не доведено наявності умислу пішохода або наявності непереборної сили, тому на них як на володільців джерел підвищеної небезпеки відповідно до норм статей 1167, 1187 ЦК України покладається обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди незалежно від їх вини. Зі змісту постанови про закриття кримінальної справи вбачається, що дана ДТП сталася внаслідок необережних дій пішохода ОСОБА_5, тому вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є підставними.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суди виходили з того, що позивач безсумнівно зазнала моральних страждань, зумовлених глибокими емоційними переживаннями з приводу втрати чоловіка, однак заявлений розмір моральної шкоди є явно завищеним, тому, враховуючи відсутність вини відповідачів, те, що загиблий знехтував правилами безпеки руху, перебував у нетверезому стані, виходячи з принципу розумності і справедливості, стягнуто з відповідачів у солідарному порядку 50 000,00 грн моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційнихскарг
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду представник ОСОБА_1 - Лотоцький М. В., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що відповідачі, не дотримуючись швидкісного режиму, правил дорожнього руху, а саме пунктів 2.3, 12.3, не вжили належних запобіжних заходів, щоб уникнути смертельних наслідків ДТП. Встановлений судами розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості, справедливості та достатності. Правильною для визначення розміру моральної шкоди є методика професора Ерделевського О. М .
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду у частині стягнення з нього 25 000,00 грн моральної шкоди, в іншій частині судове рішення залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що пішохід ОСОБА_5 умисно, порушуючи правила ПДР, переходив дорогу в темний час доби, в темному одязі, в невстановленому місці, не впевнившись в безпечності таких рухів, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, після того як ОСОБА_2 здійснив наїзд на пішохода, його тіло відкинуло на смугу зустрічного руху під колеса автомобіля ОСОБА_3 , що вказує на обставини непереборної сили. Тому в його діях відсутня вина у вчиненні ДТП та смерті пішохода, а відповідно відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.
Аргументи учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 зазначає, що доводи касаційної скарги є безпідставними та не підтверджені матеріалами справи.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами установлено, що відповідно до копії постанови старшого слідчого в ОВС відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Івано-Франківській області від 14 листопада 2012 року про закриття кримінальної справи № 329834 на підставі пункту 2 статті 6 КПК України - за відсутністю складу злочину, 01 серпня 2012 року СУ УМВС України в Івано-Франківській області порушено кримінальну справу за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_5, за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.
Проведеним в даній кримінальній справі досудовим слідством встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 біля 23 год. на автодорозі Стрий-Чернівці між населеними пунктами м. Івано-Франківська та с. Павлівка Тисменицького району ОСОБА_2, керуючи автомобілем автомобілем марки "БМВ-316", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись у напрямку до м. Калуша, на своїй смузі руху вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5 . Внаслідок наїзду ОСОБА_5 впав на смугу зустрічного руху, де на нього відразу було вчинено наїзд зустрічним автомобілем марки "Kia Rio", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який роз`їжджався із автомобілем марки "БМВ-316". Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 помер на місці події.
У висновку комісійної судово-медичної експертизи № 135 вказано, що смерть ОСОБА_5 наступила від закритої черепно-мозгової травми з множинними забійними ранами, саднами та синцями обличчя, крововиливами в м`які тканини волосистої частини голови, крововиливами під тверду та в м`які мозкові оболонки головного мозку.
Згідно з висновків медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп`яніння від 28 травня 2012 року № № 339,340, в ОСОБА_2 і ОСОБА_3 сп`яніння немає.
Потерпіла ОСОБА_1 дала показання про те, що ОСОБА_5 є її чоловіком. Від шлюбу у них є дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.