Постанова
Іменем України
09 жовтня 2019 року
місто Київ
справа № 760/5110/14-ц
провадження № 61-32518св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2015 року у складі судді Кізюн Л. І. та рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Рубан С. М., Желепи О. В., Іванченка М. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") у березні 2014 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, просило стягнути з відповідачів суму боргу в розмірі 100 787, 63 дол. США та пеню за порушення термінів повернення кредиту та процентів за користування кредитом у розмірі 1 070, 07 дол. США.
У подальшому банк уточнив позовні вимоги до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, просив стягнути з відповідачів суму боргу в розмірі 119 966, 55 дол. США та пеню за порушення термінів повернення кредиту та процентів за користування кредитом у розмірі 239 167, 17 грн.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 22 лютого 2007 року укладений договір про надання споживчого кредиту № 11120731000, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 131 840, 00 дол. США, позичальник зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі до 22 лютого 2028 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити проценти у розмірі 11, 80 % річних за користування кредитом.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту 22 лютого 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 97710, за умовами якого поручитель взяв на себе зобов`язання відповідати перед банком солідарно з позичальником за виконання зобов`язань за кредитним договором.
У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань, порушенням умов кредитного договору, банк звернувся до суду з позовом.
Стислий виклад заперечень відповідачів
ОСОБА_1 просив відмовити у позові у зв`язку з його безпідставністю, а ОСОБА_2 - у зв`язку з припиненням договору поруки.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2015 року позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 22 лютого 2007 року № 11120731000, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, у розмірі 119 966, 55 дол. США, що за курсом НБУ становить 2 555 202, 46 грн, та 239 167, 17 грн пені, а також 3 654, 00 грн судового збору. У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що вимоги, пред`явлені до позичальника, є обґрунтованими, підтверджені доказами, а тому підлягають задоволенню. У частині вирішення позовних вимог до поручителя суд першої інстанції зробив висновок про припинення поруки у зв`язку зі збільшенням обсягу відповідальності поручителя без його згоди.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" задоволено частково. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2015 року змінено в частині визначення валюти стягнення та ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 22 лютого 2007 року № 11120731000 в розмірі 119 966, 55 дол. США, з яких: 99 276, 03 дол. США - заборгованість за кредитом; 20 690, 52 дол. США - заборгованість за процентам за користування кредитом; а також суму боргу за пенею за порушення термінів повернення кредиту та процентів за користування кредитом, яка на 03 липня 2015 року становила 239 167, 17 грн, з яких: 135 756, 86 грн - пеня за прострочення сплати кредиту, 103 410, 31 грн - пеня за прострочення сплати процентів. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення апеляційного суду обґрунтовувалось тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач в заяві про збільшення позовних вимог просив стягнути заборгованість в іноземній валюті, а саме в доларах США. Апеляційним судом перевірено правомірність надання банком кредиту в іноземній валюті. За встановлених обставин суду першої інстанції належало стягнути заборгованість в іноземній валюті. Висновок суду першої інстанції, що договір поруки, укладений 22 лютого 2007 року між банком та поручителем ОСОБА_2, є припиненим, апеляційний суд визнав обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 про відсутність у нього заборгованості з оплати кредиту, а навпаки наявне з його сторони дострокове погашення кредиту апеляційний суд відхилив як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо неправильного нарахування розміру заборгованості за кредитом, розміру процентів та пені за кредитом спростовані висновком судової економічної експертизи, який підтвердив розрахунок заборгованості за кредитом, наданий суду позивачем.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у грудні 2017 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2015 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову; в іншій частині оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Заявник зазначає, що суди не врахували виконання банком зобов`язань за кредитним договором у неповному обсязі, зокрема ненадання позичальнику іншої інформації, ніж щодо графіку погашення заборгованості. Висновок судової економічної експертизи заявник вважає неналежним доказом у справі, оскільки він не відповідає вимогам кредитного договору. Усупереч вимогам пункту 1.3 кредитного договору банк не повідомляв позичальника про збільшення відсоткової ставки. Фактично банк донарахував розмір відсотків та пені за період розгляду справи судом першої інстанції, що заявник вважає неправомірним, оскільки із закінченням строку дії кредитного договору у банку закінчується право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами на підставі цього договору.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 грудня 2017 відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного суду від 26 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Під час визначення меж розгляду справи судом касаційної інстанції застосовані положення статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), згідно з якими рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 22 лютого 2007 року укладений договір про надання споживчого кредиту № 11120731000, згідно з умовами якого банк надав відповідачеві кредит у сумі 131 840, 00 дол. США, що еквівалентно 665 792, 00 грн на день укладення договору за курсом НБУ, на умовах, визначених договором.
Підпунктом 1.2.2 договору визначено, що позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту згідно з додатком № 1 до цього договору, але в будь-якому випадку не пізніше 22 лютого 2028 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов розділу ІІ цього договору. Позичальник зобов`язується повернути суму кредиту згідно з умовами договору, на рахунок № НОМЕР_1 в АКІБ "УкрСиббанк". Кредит вважається повернутим у разі зарахування грошових коштів, спрямованих на погашення кредиту, в повному обсязі на рахунок банку, зазначений у цьому пункті.
Підпунктом 1.3.1 договору встановлено, що за використання кредитних коштів протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється в розмірі 11, 8 %. За закінченням цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов пункту 9.2 цього договору.
Згідно з пунктом 7.1 договору за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов`язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні; в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті.
На забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту 22 лютого 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 97710, за умовами якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником усіх його зобов`язань в повному обсязі, що виникли з договору про надання споживчого кредиту від 22 лютого 2007 року № 11120731000, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути у майбутньому.
Пунктом 1.3 договору поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.
Відповідно до пункту 1.4 договору поруки відповідальність поручителя і позичальника є солідарною.
Судами встановлено, що банк свої зобов`язання за договором щодо надання кредиту виконав.
Розділом 11 договору про надання споживчого кредиту передбачено, що у разі застосування банком зазначеного права банк направляє на адресу позичальника повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту. Термін дострокового повернення кредиту та сплати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит - обов`язковими до повернення і сплати в повному обсязі банку з 32 календарного дня, рахуючи з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) банку.
На виконання зазначених умов 13 січня 2014 року позичальнику та поручителю направлено вимоги про усунення порушень та дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором. Проте заборгованість у встановлені строки повернута не була.
Наявність заборгованості підтверджується даними розрахунку, наданого позивачем, відповідно до якого заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 22 лютого 2007 року № 11120731000 на 03 липня 2015 року становить 119 966, 55 дол. США, що за курсом НБУ на день постановлення рішення суду еквівалентно 2 555 202, 46 грн (119 966, 55 х 21, 299291), та 239 167, 17 грн та включає в себе: заборгованість за кредитом - 99 276, 03 дол. США; заборгованість за процентами за користування кредитом - 20 690, 52 дол. США; пеня за прострочення сплати кредиту - 135 756, 86 грн; пеня за прострочення сплати процентів - 103 410, 31 грн.
Щодо наявності підстав для дострокового виконання зобов`язання
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За правилом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.