Постанова
Іменем України
09 жовтня 2019 року
місто Київ
справа № 295/7267/16-ц
провадження № 61-27549св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 червня 2017 року у складі судді Семенцової Л. М. та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 12 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Мініч Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
I. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення 182 869, 65 грн заборгованості за відсотками.
21 березня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (ЗАТ "Промінвестбанк", банк) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Ф-226, на підставі якого позичальнику надано кредит у розмірі 300 000, 00 грн зі сплатою відсотків у розмірі 17 % річних, строком до 15 березня 2018 року. З метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань між банком та ОСОБА_2 24 березня 2008 року укладено договір поруки № Ф-232, за яким він зобов`язався відповідати в солідарному порядку з ОСОБА_1 за невиконання умов договору.
17 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк"), який є правонаступником ЗАТ "Промінвестбанк", та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договір відступлення права вимоги за кредитними зобов`язаннями, в тому числі за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 .
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за договором виникла заборгованість.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 15 травня 2012 року стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Промінвестбанк" заборгованість за кредитним договором від 21 березня 2008 року № Ф-226 у сумі 301 756, 26 грн.
Водночас станом на 01 травня 2016 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором у вигляді відсотків за користування кредитом у сумі 182 869, 65 грн.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відзив на позов не надходив.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 20 червня 2017 року позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за відсотками у розмірі 182 869, 65 грн, здійснено розподіл судових витрат.
У своїх висновках суд першої інстанції виходив з того, що наявність судового рішення про задоволення позовних вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє права на отримання відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України. Тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню зазначена сума заборгованості в солідарному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 12 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 червня 2017 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що відповідачі не виконали заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 травня 2012 року, за яким з них на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що банк має право на отримання процентів.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засобами поштового зв`язку у жовтні 2017 року, ОСОБА_1 просив скасувати рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 12 вересня 2017 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтовувалась доводами про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник зазначив, що банк реалізував своє право на стягнення заборгованості ще у 2011 році шляхом звернення до суду із позовом. Суди не перевірили правильності нарахування відсотків, обґрунтованості такого нарахування та дійшли неправильного висновку про можливість стягнення відсотків.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У наданому відзиві ТОВ "Кредитні ініціативи" просило касаційну скаргу залишити без задоволення.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Під час визначення меж розгляду справи судом касаційної інстанції застосовані положення статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року
№ 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), згідно з якими рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 21 березня 2008 року між ЗАТ "Промінвестбанк", правонаступником якого є ПАТ "Промінвестбанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Ф-226, згідно з умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 300 000, 00 грн строком до 15 березня 2018 року зі сплатою процентної ставки за користування кредитом у розмірі 17 %. Відповідач зобов`язався погасити заборгованість за кредитом, сплачувати відсотки за його використання, а також здійснювати інші платежі, передбачені договором.
З метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань між банком та ОСОБА_2 24 березня 2008 року укладено договір поруки № ф-232, за яким поручитель зобов`язався відповідати в солідарному порядку з ОСОБА_1 за невиконання умов кредитного договору.
Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 15 травня 2012 року у справі № 2-694/2012 стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Промінвестбанк" заборгованість за кредитним договором від 21 березня 2008 року № Ф-226 у сумі 301 756, 26 грн станом на 12 січня 2011 року. Зазначене судове рішення відповідачами не виконане.