ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 456/3940/16-ц
провадження № 61-32931 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 червня 2016 року в складі судді Янко Б. Я. та на ухвалу апеляційного суду Лльвівської області від 27 червня 2017 року в складі колегії суддів Павлишина О. Ф., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження ідеальною часткою в праві спільної часткової власності та просила зобов`язати відповідача:
- не чинити їй перешкоди в здійсненні права користування частиною будинку АДРЕСА_1 (далі - будинок), а саме зазначеними в технічному паспорті: кімнатою № 1-8, площею 10,3 м2, кімнатою № 1-9, площею 11,3 м2, підвальними приміщеннями № І, ІІ, ІІІ та сходами, які розміщені в кімнаті 1-5, шляхом демонтажу самовільно влаштованої відповідачем перегородки;
- звільнити вказані кімнати шляхом виселення з них ОСОБА_2 і вселення позивача.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що ухвалою Народного суду м. Стрия Львівської області від 03 листопада 1970 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_3 (її тіткою) та ОСОБА_4 про реальний розподіл будинку, за умовами якої ОСОБА_3 в будинку виділено кімнати 1-1, 1-2, приміщення № 1-8 площею 5 м2, частину приміщення № 1-10 площею 1,1 м2, приміщення № 1-9, частину веранди № 1-7 площею 4,7 м2, підвальні приміщення № І, ІІ, ІІІ, сходи, а також по Ѕ частині сараю літ. "б", прибудови, вбиральні та паркана.
У липні 1998 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частину будинку, що належала ОСОБА_3, а ОСОБА_2 на підставі договору дарування частини будинку від 17 лютого 2006 року набула право власності на іншу Ѕ частину житлового будинку, що належала ОСОБА_4
Указувала, що відповідач самовільно зайняла належні ОСОБА_1 приміщення житлового будинку, чим чинить перешкоди у користуванні її нерухомим майном і порушує її права як співвласника будинку.
Окрім того, ОСОБА_2 у грудні 2012 року самовільно збудувала перегородку між приміщеннями, № 1-7 площею 3,9 м2 та № 1 площею 2,1 м2, чим також порушила права позивача на користування своєю власністю.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог, оскільки позивач не надала належних і допустимих доказів на підтвердження того, що саме спірними приміщеннями має право користуватися ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 27 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 червня 2016 року залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вказані судові рішення.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 01 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" дана справа передана до Верховного Суду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заперечення на касаційну скаргу
Заперечення на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Народного суду м. Стрия Львівської області від 23 червня 1970 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і виділено кожному з них по Ѕ частині домолодіння № АДРЕСА_1 .
Ухвалою Народного суду м. Стрия Львівської області від 03 листопада 1970 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_3 (тіткою позивача) та ОСОБА_4 про реальний розподіл будинку, за умовами якої ОСОБА_3 в спірному будинку виділено кімнати 1-1, 1-2, приміщення № 1-8 площею 5 м2, частину приміщення № 1-10 площею 1,1 м2, приміщення № 1-9, частину веранди № 1-7 площею 4,7 м2, підвальні приміщення № І, ІІ, ІІІ, сходи, а також по Ѕ частині сараю літ. "б", прибудови, вбиральні та паркана.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06 липня 1998 року, посвідченого державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Чернилевською М.М., спадкоємцем Ѕ зазначеного майна після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 .