1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

09 жовтня 2019 року

місто Київ

справа № 296/9748/15-ц

провадження № 61-15210св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк Форум",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 21 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Шевчук А. М., Товянської О. В.,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Банк Форум"

(далі - ПАТ "Банк Форум") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 21 505, 50 дол. США, нарахованої пені - 2 794, 07 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 60 384, 81 грн, та штрафу - 5 000, 00 грн.

Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що 15 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним банком "Форум" (далі - АКБ "Форум"), правонаступником якого є ПАТ "Банк Форум", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0025/07/52-Z, на підставі якого надано кредит для споживчих потреб в сумі 49 000, 00 дол. США строком до 14 жовтня 2017 року зі сплатою 13 % річних за його користування.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 15 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 0025/07/52-Z-01, за умовами якого відповідач поручився перед позивачем за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі.

Починаючи з серпня 2014 року ОСОБА_1 не виконував своїх зобов`язань за кредитним договором в частині сплати процентів за користування кредитними коштами та в частині своєчасного повернення кредиту, чим порушив умови кредитного договору.

Станом на 31 липня 2015 року загальна сума боргу складає 21 505, 50 дол. США, нарахована пеня в розмірі 2 794, 07 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 60 384, 81 грн, та штраф 5 000, 00 грн.

Стислий виклад заперечень відповідачів

Відзиви на позов не надходили.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 25 квітня 2016 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у сумі 21 505, 50 дол. США; нараховану пеню - 2 794, 07 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 60 384, 81 грн, та штраф - 5 000, 00 грн, здійснено розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджені доказами.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 21 листопада 2016 року заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 25 квітня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 24 299, 57 дол. США, що еквівалентно 525 156, 84 грн та 5 000, 00 грн штрафу, здійснено розподіл судових витрат, у задоволенні позову до ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог до боржника. В оцінці доводів апеляційної скарги щодо вирішення позовних вимог до поручителя апеляційний суд зазначив, що у вимозі від 20 листопада 2014 року банк встановив строк для дострокового погашення кредиту протягом 7 днів, тобто до 27 листопада 2014 року. Із позовом банк звернувся лише 26 серпня 2015 року, тобто після спливу шестимісячного строку після 27 листопада 2014 року. Зазначений строк є преклюзивним. Отже, порука є припиненою, підстави для стягнення заборгованості з поручителя відсутні.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засобами поштового зв`язку у березні 2017 року, ПАТ "Банк Форум" просило скасувати рішення Апеляційного суду Житомирської області від 21 листопада 2016 року, залишити без змін рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 25 квітня 2016 року.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права під час розгляду справи судом апеляційної інстанції. Заявник вважає, що апеляційний суд неправильно застосував до спірних правовідносин положення частини четвертої статті 559 ЦК України, не врахував правила пункту 4.1 договору поруки, відповідно до якого порука припиняється, якщо кредитор протягом одного року від дня настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя. Банк зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив принцип рівності та змагальності сторін, необґрунтовано відмовивши у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим заявник не зміг надати пояснення щодо законності стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у березні 2018 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Під час визначення меж розгляду справи судом касаційної інстанції застосовані положення статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), згідно з якими рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15 жовтня 2007 року між АКБ "Форум", правонаступником якого є ПАТ "Банк Форум", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0025/07/52-Z, на підставі якого ОСОБА_1 надано кредит для споживчих потреб в сумі 49 000, 00 дол. США строком до 14 жовтня 2017 року зі сплатою 13 % річних за його користування.

Заявою на видачу готівки від 15 жовтня 2007 року підтверджено видачу кредиту в сумі 49 000, 00 дол. США, що еквівалентно 247 450, 00 грн.

Відповідно до пункту 2.4 кредитного договору позичальник зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитними коштами згідно з пунктом 2.6 кредитного договору. Несплата процентів є підставою для вимоги банку на дострокове повернення кредитних коштів, стягнення процентів, неустойки.

Відповідно до пункту 2.6 кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язувався самостійно сплачувати проценти за користування кредитними коштами щомісяця не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.

На забезпечення належного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору 15 жовтня 2007 року між АКБ "Форум" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 0025/07/52-Z-01.

Відповідно до пункту 2.1 договору поруки ОСОБА_2 (поручитель за договором) зобов`язалася у разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов`язань перед кредитором погасити заборгованість за кредитним договором, а саме суму кредиту, нараховані проценти за кредитом, відсотки за простроченими позиціями (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором.

Судами встановлено, що банк належним чином виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів, проте позичальник допустив порушення умов договору щодо сум та строків погашення кредиту, в результаті чого утворилася заборгованість.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору банк 20 листопада 2014 року направив відповідачу письмову вимогу щодо дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом у 7-ми денний строк. Однак, вимога залишена без задоволення, сума боргу не погашена.

Станом на 31 липня 2015 року заборгованість за кредитним договором становила 21 505, 50 дол. США, з них: 5 325, 73 дол. США прострочена заборгованість з повернення кредитних коштів; 13 494, 43 дол. США - поточна заборгованість з повернення кредитних коштів; 2 481, 45 дол. США - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 203, 89 дол. США - поточна заборгованість за нарахованими процентами.

Згідно з пунктами 4.1, 4.4 кредитного договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 0, 2 % за кожен день прострочки за період в один рік, що в сумі склало 2 794, 07 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 31 липня 2015 року становило 60 384, 81 грн (21, 611775 грн за один долар США), та 5 000, 00 грн штрафу за порушення зобов`язання.

Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі

Під час оцінки застосування судами норм матеріального права до спірних правовідносин Верховний Суд застосовує їх системний аналіз.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.


................
Перейти до повного тексту