ПОСТАНОВА
Іменем України
22 жовтня 2019 року
Київ
справа №816/584/17
адміністративне провадження №К/9901/4700/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у касаційній інстанції адміністративну справу № 816/584/17
за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Гадяцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, треті особи: голова правління Пенсійного фонду України Зарудний Олексій Борисович, ОСОБА_2, про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами ОСОБА_1, Пенсійного фонду України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 3 липня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя: Супрун Є.Б., судді: Клочко К.І., Кукоба О.О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя: Бондар В.О., судді: Калитка О.М., Кононенко З.О.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1.1. Позивач звернулася до суду з позовом до Пенсійного фонду України, Гадяцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, треті особи: голова правління Пенсійного фонду України Зарудний Олексій Борисович, ОСОБА_2, в якому просила:
1.2. визнати протиправним та скасувати пункт 8 наказу Пенсійного фонду України №224-о від 29 березня 2017 року "Про звільнення керівників територіальних управлінь Пенсійного фонду України в Полтавській області" щодо її звільнення з посади першого заступника начальника управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області у зв`язку з реорганізацією;
1.3. поновити її на державній службі на посаді першого заступника начальника Гадяцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - Гадяцьке ОУПФ) з 31 березня 2017 року;
1.4. стягнути з Пенсійного фонду України на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 березня 2017 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що, на її думку, її звільнення відбулося з грубим порушенням законодавства про працю, оскільки роботодавець перед звільненням у зв`язку з реорганізацією не запропонував їй усі вакантні посади чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, як і не забезпечив дотримання прав позивача на переважне право залишення на службі.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 3 липня 2017 року позов задоволено частково.
3.1. Визнано протиправним та скасовано пункт 8 наказу Пенсійного фонду України від 29 березня 2017 року №224-о "Про звільнення керівників територіальних управлінь Пенсійного фонду України в Полтавській області" щодо звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області.
3.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області з 31 березня 2017 року.
3.3. Стягнуто з Гадяцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 березня 2017 року по день поновлення за вирахуванням податків та обов`язкових платежів.
3.4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
3.5. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що спірний наказ голови правління Пенсійного фонду України від 29 березня 2017 року №224-о "Про звільнення керівників територіальних управлінь Пенсійного фонду України в Полтавській області" в частині її звільнення не ґрунтується на вимогах законодавства, прийнятий без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття. Оскільки в судовому порядку встановлено звільнення позивача без достатніх правових підстав, тому вона підлягає поновленню на попередній посаді. Також на її користь підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу.
4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції змінено в частині стягнення з Гадяцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виклавши його в такій редакції: Стягнути з Гадяцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.03.2017 по 17.10.2017 року в сумі 54547,29 грн.
4.1. Крім цього, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року скасовано в частині відмови у відшкодуванні витрат на правову допомогу та прийнято в цій частині нову постанову, якою стягнуто на користь позивача з бюджету за рахунок асигнувань Пенсійного фонду України 15000, 00 грн.
4.2. В іншій частині постанову залишено без змін.
4.3. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що з метою повного захисту порушеного права позивача, судове рішення підлягає зміні з зазначенням кінцевої дати періоду, за який на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час її вимушеного прогулу, також вказав на необхідність зазначення точної суми коштів, які підлягають стягненню, та визнав наявними підстави для компенсації позивачу документально підтверджених витрат на правову допомогу.
ІІІ. Касаційне оскарження
5. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернулася з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині її поновлення на посаді та змінити в цій частині рішення суду першої інстанції, поновивши її на посаді першого заступника управління в Гадяцькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області, в іншій частині просить судові рішення залишити без змін, стягнути на її користь понесені нею витрати на правову допомогу, пов`язані з розглядом адміністративної справи в суді касаційної інстанції.
5.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суди, на її думку, повинні були поновити її на посаді в органі, який є правонаступником управління Пенсійного фонду України Полтавської області, інакше вважає своє право на працю таким, що не було захищене в судовому порядку.
5.2. Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
6. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на помилковість висновків судів, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
6.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що з причини припинення управління Пенсійного фонду України Полтавської області як юридичної особи відсутня можливість запропонувати позивачу іншу роботу у вказаному органі. Вказує на помилковість висновків судів про те, що позивачу при звільненні не було запропоновано всі посади, які були вакантні станом на 21 березня 2017 року, оскільки інші посади були вже запропоновані іншим працівникам, які надали згоду на їх призначення. Також відповідач висловив незгоду з розміром витрат на правову допомогу, які присуджено за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
6.2. Позивач подала заперечення на цю касаційну скаргу, в яких висловила свою незгоду з касаційною скаргою відповідача. Також зазначила, що вона мала переважне право на залишення на роботі, однак це питання відповідачем при її звільненні не розглядалось, відповідач не запропонував їй посаду першого заступника начальника управління. Щодо розміру витрат на правову допомогу, які присуджено судами на її користь зазначила про належне підтвердження нею суми 15000,00 грн та правильність висновків судів в цій частині.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
7. З 03 жовтня 2011 позивач, відповідно до наказу начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУ ПФ в Полтавській області) від 27 вересня 2011 №197-о, призначена на посаду першого заступника начальника управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі.
8. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 №988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України, внаслідок чого утворено Гадяцьке ОУПФ шляхом злиття управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі та управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі.
9. З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 №988 та у зв`язку із скороченням посад, призначення на які і звільнення з яких здійснює голова правління Пенсійного фонду України, останнім був прийнятий наказ від 26 грудня 2016 №177 "Про заходи у зв`язку із реорганізацією деяких територіальних органів Фонду". Даним розпорядчим документом, крім іншого, наказано начальникам головних управлінь Пенсійного фонду України в областях попередити про наступне вивільнення осіб, які працюють на посадах, звільнення з яких віднесено до повноважень голови правління Пенсійного фонду України, запропонувавши таким особам іншу роботу у відповідному управлінні.
10. 05 січня 2017 позивач була попереджена про наступне вивільнення.
11. 21 березня 2017 першим заступником ГУ ПФ в Полтавській області Носенко В.М. були запропоновані дві посади у зв`язку з попередженням про можливе вивільнення позивача, а саме: посада заступника начальника Гадяцького відділу обслуговування громадян Гадяцького ОУПФ та посада завідувача сектору контрольно-перевірочної роботи №1 управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю ГУ ПФ в Полтавській області.
12. Від підпису про запропонування посад позивач відмовилася, про що складено відповідний акт від 21 березня 2017.
13. Цього ж дня позивач звернулася з письмовою заявою на ім`я начальника ГУ ПФ в Полтавській області, в якій просила ознайомити її зі структурою Гадяцького ОУПФ та повідомити про всі посади, які б вона могла обійняти відповідно до своєї кваліфікації. В подальшому позивач зверталася зі скаргами на ім`я начальника Пенсійного фонду України, першого заступника ГУ ПФ в Полтавській області, начальника Гадяцького ОУПФ, які бажаних для неї результатів не принесли.
14. Відповідно до пункту 8 наказу голови правління Пенсійного фонду України від 29 березня 2017 №224-о "Про звільнення керівників територіальних управлінь Пенсійного фонду України в Полтавській області" позивач звільнена з посади першого заступника начальника управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області у зв`язку з реорганізацією, пункт 4 частини першої статті 83 та пункт 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".
15. Згідно запису №26 трудової книжки, позивач звільнена 30.03.2017.
16. За повідомленням Гадяцького ОУПФ від 29 червня 2017 №1744/04-30 у березні 2017 року позивачу нарахована та виплачена вихідна допомога в порядку частини 4 статті 87 Закону України "Про державну службу".
17. Позивач, вважаючи таке звільнення протиправним, звернулася з цим позовом до суду.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
18. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
20. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
21. За приписами статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
22. Суспільні відносини, пов`язані зі створенням правових та організаційних засад державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, регулює Закон України "Про державну службу".
23. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 Закону, державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення.