ПОСТАНОВА
Іменем України
23 жовтня 2019 року
Київ
справа №П/811/853/16
адміністративне провадження №К/9901/15980/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін
касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 (головуючий суддя - Дегтярьова С.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2017 (головуючий суддя - Олефіренко Н.А., судді Білак С.В., Шальєва В.А.) в адміністративній справі за позовом управління Укртрансінспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Управління Укртрансінспекції у Вінницькій області звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь Управління Укртрансінспекції у Вінницькій області 55051,05 грн., що еквівалентно 2144,52 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку в дохід Державного бюджету України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами Управління Укртрансінспекції у Вінницькій області виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. За результатами проведення зважування складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. На підставі зазначених документів було проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 2144,52 євро, проте, відповідач дані кошти добровільно не сплатив.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.09.2016, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2017, адміністративний позов управління Укртрансінспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 55051,05 грн., що еквівалентно 2144,52 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку в дохід Державного бюджету України.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що контролюючим органом згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №204 від 22.10.2015 нараховано відповідачу плату за проїзд в сумі 2144,52 євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку складає 55051,05 грн. Враховуючи, що відповідачем плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в добровільному порядку не сплачено, суд дійшов висновку про наявність підстав для її стягнення.
При цьому суди вказали на безпідставність доводів представника відповідача стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки позов подано в межах 6-ти місяців з моменту отримання відповідачем розрахунку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів (заперечень)
09 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2017.
В касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2017 та у позовних вимогах відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що судами неправильно встановлено день виникнення підстав, що дають позивачу право на пред`явлення вказаного позову, що призвело до неврахування судами обставин пропуску позивачем вказаного строку. Скаржник вказав, що чинним законодавством чітко не передбачено право позивача звертатись до суду з позовом про стягнення плати за проїзд, а отже даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 статті 157 КАС України. Крім того, скаржник зазначив, що плата за проїзд повинна сплачуватись перевізником, а позивач не керував автомобілем, отже не був перевізником в розумінні ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт". Скаржник просить розгляд касаційної скарги провести за його участю або участю його представника.
Сторонами по справі не надані Суду заперечення (відзив) на касаційну скаргу, що не позбавляє можливості її розгляду по суті вимог.
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року зазначену касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
За приписами п.п. 12-19 Порядку № 1567 рейдова перевірка здійснюється у відношенні суб`єкта господарювання.
22 жовтня 2015 року посадовими особами Управління Укртрансінспекції в Вінницькій області виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, а саме, у пункті габаритно-вагового контролю д/д М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка 405 км-750 км проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки RENAULT, моделі AE 390, за номерним знаком НОМЕР_1 із причепом марки FRUEHAUF, моделі 0, за номерним знаком НОМЕР_2 .
За наслідками складено акт №003204 від 22.10.2015р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та Розрахунок №204 від 22.10.2015 р. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд в розмірі 2144,52 євро, еквівалент 55051,05 грн.
Маса вантажу (ламінована ДСП) складала 44,25 т. при нормативно допустимої маси - 40 т., що зафіксовано актом перевірки на підставі товарно-транспортної накладної від 21.10.2015.
Факт здійснення відповідачем підприємницької діяльності із вантажних перевезень підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань станом на 08.04.1999року.
Між ОСОБА_1 в якості позичкодавця та ОСОБА_2 в якості користувача укладено договір позички транспортного засобу марки РЕНО МАГНУМ, номерний знак НОМЕР_1 . Використання вказаного транспортного засобу за договором позички відповідачем не доведено.
Колегія суддів не прийняла в якості доказів нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_2, оскільки зазначена заява до суду першої інстанції, в якості доказів, не надавалась, ОСОБА_2, до судового засіданні не був залучений в якості свідка, а отже зазначена заява не є належним доказом по справі.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частина перша статті 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пункт 1 частини першої статті 4 КАС України: адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Пункт 2 частини першої статті 4 КАС України: публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Пункти 1, 5 частини першої статті 19 КАС України: юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).