ПОСТАНОВА
Іменем України
22 жовтня 2019 року
Київ
справа №448/957/17
адміністративне провадження №К/9901/22381/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Гусака М.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2019 року (колегія суддів: головуючий: Бруновська Н.В., судді: Затолочний В.С., Матковська З.М.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Львівської митниці ДФС
третя особа - в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальник управління протидії митним правопорушенням Скоромний Ярослав Ігорович,
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до Львівської митниці ДФС (надалі також - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС Скоромного Я.І. від 31 липня 2017 року у справі про порушення митних правил № 1907/20900/17 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 8500 гривень.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 11 квітня 2019 року (повний текст складено та підписано 19 квітня 2019 року) у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 11 квітня 2019 року повернуто скаржнику.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки апеляційної скарги, визначені ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
8 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2019 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначила, що судом апеляційної інстанції не в повному обсязі з`ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, неправильно застосовано норми процесуального права, що призвело до постановлення неправомірного рішення.
Відзив на касаційну скаргу відповідачем не надіслано.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Повний текст рішення суду першої інстанції від 11 квітня 2019 року, яким позивачу відмовлено у задоволені позовної заяви, складено та підписано 19 квітня 2019 року.
В матеріалах справи відсутні поштові повідомлення про вручення поштових відправлень або розписки про отримання оскаржуваного рішення безпосередньо в суді, які б підтвердили інформацію про отримання рішення суду першої інстанції позивачем.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, 2 травня 2019 року представник позивача адвокат Гавенко Б.І. подав безпосередньо до Мостиського районного суду Львівської області апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі позивачем порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження у зв`язку з отриманням рішення суду першої інстанції 23 квітня 2019 року також, апелянт попросив звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення пропущеного строку з зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Залишаючи без руху апеляційну скаргу позивача, суд апеляційної інстанції виходив із того, що рішення суду першої інстанції 11 квітня 2019 року проголошено в судовому засіданні, повний текст складено та підписано 19 квітня 2019 року, апеляційна скарга подана 2 травня 2019 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження встановленому статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2019 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто.
Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги суд виходив того, що в матеріалах справи міститься поштове повідомлення, яке підтверджує отримання апелянтом ухвали суду про залишення апеляціної скарги без руху 25 травня 2019 року, однак станом на день прийняття судом ухвали про повернення апеляційної скарги, скаржником не усунуто недоліки, а саме не сплачено судовий збір.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Верховний Суд, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, в межах встановлених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України з-поміж засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у встановлені законом шляхи.
Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України
Частина п`ята та шоста вказаної статті передбачає, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній визначається підстави звільнення від сплати судового збору.
За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, положення процесуального законодавства визначають, що вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги, суд визначає її відповідність вимогам статей 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі виявлення недоліків поставляється ухвала про залишення апеляційної скарги без руху, в якій суд зобов`язаний зазначити чіткий перелік недоліків апеляційної скарги, спосіб та строк їх усунення.
Постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції, вказав лише на неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та надав десятиденний строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших підстав його пропуску.