ПОСТАНОВА
Іменем України
23 жовтня 2019 року
Київ
справа №804/4298/16
адміністративне провадження №К/9901/29405/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Командувача Національної гвардії України Аллерова Юрія Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - військова частина 3021 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування наказу,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року (головуючий суддя Степаненко В.В., судді Гончарова І.А., Сидоренко Д.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року (головуючий суддя Мельник В.В., судді Чепурнов Д.В., Сафронова С.В .),
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Командувача Національної гвардії України та з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ Командувача Національної гвардії України від 15.06.2016 № 360 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності майора ОСОБА_1 ", яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді позбавлення військового звання;
- зобов`язати Командувача Національної гвардії України поновити начальника речової служби тилу військової частини 3021 ОСОБА_1 у військовому званні "майор";
- визнати протиправним і скасувати наказ Командувача Національної гвардії України від 01.07.2016 № 98 о/с "По особовому складу", яким у зв`язку з позбавленням звання в дисциплінарному порядку було припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби у запас ОСОБА_1, начальника речової служби тилу військової частини 3021 Національної гвардії України;
- зобов`язати Командувача Національної гвардії України поновити ОСОБА_1 у Збройних Силах України на посаді начальника речової служби тилу військової частини 3021 Національної гвардії України;
- зобов`язати Командувача Національної гвардії України ухвалити рішення, яким здійснити виплату матеріального і грошового забезпечення ОСОБА_1 у розмірі 70 460,80 грн за час вимушеного прогулу, які позивач недоотримав внаслідок незаконного звільнення;
- стягнути з Командувача Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 12 126,40 грн;
- стягнути з Командувача Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.
2. Позов обґрунтував тим, що до нього безпідставно застосовано найсуворіше дисциплінарне стягнення у виді позбавлення військового звання, що потягло звільнення з військової служби, оскільки дисциплінарний проступок вчинено ним внаслідок незнання порядку виїзду за кордон і значного службового навантаження. Водночас відповідачем не враховано його сумлінне ставлення до служби, рівень кваліфікації та професійні здобутки, не відібрано в нього пояснення з приводу події, що сталася, не ознайомлено з висновком службового розслідування. Крім того, за одне й те саме порушення його фактично двічі притягнуто до відповідальності, адже постановою районного суду до нього вже було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року, відмовлено в задоволенні позову.
4. Судові рішення мотивовані тим, що Командувачем Національної гвардії України правомірно прийнято рішення про позбавлення ОСОБА_1 військового звання і звільнення з військової служби, враховуючи те, що він допустив грубе порушення вимог законодавства України щодо дотримання державної таємниці, самовільно здійснивши виїзд до Російської Федерації без належного повідомлення командування, а також має не зняті дисциплінарні стягнення і негативну характеристику за місцем служби.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
5. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті ними рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Скаргу аргументує доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві. Наголошує, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на упереджене ставлення до нього з боку командування військової частини 3021, з яким у нього склались напружені стосунки, та дійшли необґрунтованих висновків про проведення з ним бесіди з приводу скоєного проступку, відсутності у відповідача обов?язку ознайомити його з висновком службового розслідування, можливості одночасного притягнення до адміністративної і дисциплінарної відповідальності. Посилається також на порушення судами обох інстанцій норм процесуального права, які полягали у розгляді справи окружним судом у складі колегії суддів, тоді як попереднє судове засідання проводилось суддею одноособово, розгляді безпідставного клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, яке було залишено без задоволення, порушенні окружним судом порядку розгляду справи та його відмові видати негайно вступну та резолютивну частини судового рішення, розгляді справи в суді апеляційної інстанції без участі позивача і його представника.
7. У запереченні на касаційну скаргу Командувач Національної гвардії України просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
8. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
9. З 15 липня 2002 року ОСОБА_1 проходив службу у Збройних Силах України.
10. Наказом т.в.о. командира військової частини 3021 від 26.12.2014 № 90 капітана ОСОБА_1, призначеного наказом Командувача Національної гвардії України від 19.12.2014 № 152 о/с на посаду начальника речової служби, зараховано у списки особового складу частини та на всі види забезпечення.
11. 16.03.2016 спеціалістом ВОДТ Управління СБ України у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол № 21 про адміністративне правопорушення за ознаками пункту 6 частини першої статті 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), в якому встановлено, що ОСОБА_1 у період з 04 по 08 березня 2016 року виїздив у приватних справах за межі території України до міста Москва, Російська Федерація, без відповідного дозволу командира військової частини 3021 та реєстрації у журналі виїздів секретоносіїв, а після повернення з-за кордону не повідомив керівництво військової частини 3021 та режимно-секретний орган про факт виїзду за межі України, чим порушив вимоги пунктів 4-6 статті 28 Закону України "Про державну таємницю", пунктів 116, 696, 697, 698 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування на підприємствах, установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 18.12.2013 № 939 (з грифом "для службового користування").
12. У протоколі позивач зазначив, що з виявленим правопорушенням він згоден.
13. Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2016 року у справі № 204/2085/16-п (провадження №3/204/442/16) ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 212-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 170 грн.
14. З донесення, яке надійшло 10 травня 2016 року з військової частини 3021, Командувачу Національної гвардії України стало відомо про притягнення начальника речової служби військової частини 3021, майора ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
15. За фактом вчинення майором ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та з метою з`ясування причин і обставин, що сприяли його вчиненню, Командувачем Національної гвардії України призначено службове розслідування, результати якого викладені у висновку старшого офіцера управління з охорони важливих державних об`єктів, підполковника ОСОБА_2, затвердженому т.в.о. командувача Національної гвардії України генерал-лейтенантом ОСОБА_3 . 14.05.2016.
16. У відібраних від ОСОБА_1 під час службового розслідування письмових поясненнях останній повідомив, що з 04.03.2016 по 08.03.2016 він перебував у місті Москва Російської федерації за сімейними обставинами (відвідував батьків). Про факт виїзду за кордон командуванню військової частини не доповів, тому що не знав, що в таких випадках треба проходити інструктаж у режимно-секретній частині та писати рапорт на ім?я командира частини з проханням дати дозвіл на виїзд за межі держави. Про факт притягнення до адміністративної відповідальності командуванню частини не доповів, оскільки в той час перебував у основній щорічній відпустці, після виходу з якої забув доповісти, зважаючи на службове навантаження та виконання обов?язків служби.
17. Службовим розслідуванням також встановлено, що за період проходження військової служби у військовій частини 3021 майор ОСОБА_1 характеризується негативно, має три дисциплінарні стягнення (догану, оголошену наказом командира військової частини 3021 від 09.07.2015 № 437, сувору догану, оголошену наказом командира військової частини 3021 від 28.07.2015 № 155 по стройовій частині, попередження про неповну службову відповідність, оголошене наказом командира військової частини 3021 від 31.07.2015 № 509), під час співбесід висловлював небажання проходити військову службу в Національній гвардії України.
18. За висновком службового розслідування, причиною скоєного правопорушення є особиста недисциплінованість майора ОСОБА_1, самоусунення від виконання ним своїх функціональних обов?язків, невиконання керівних документів щодо додержання державної таємниці, а також невміння керуватися ними під час виконання обов?язків військової служби. За систематичне порушення вимог виконавчої дисципліни, незадовільне відношення до виконання службових обов`язків та грубе порушення законодавства з дотримання державної таємниці запропоновано начальника речової служби військової частини 3021, майора ОСОБА_1 розглянути на атестаційній комісії військової частини 3021 та до 20 травня 2016 року надати матеріали до Головного управління Національної гвардії України щодо доцільності його подальшого проходження військової служби у Національній гвардії України.
19. Згідно з протоколом засідання від 16.05.2016 № 12 атестаційна комісія військової частини 3021 ухвалила надати Головному управлінню Національної гвардії України до 20.05.2016 матеріали щодо доцільності подальшого проходження військової служби у Національній гвардії України та пониження у військовому званні на одну ступінь майора ОСОБА_1
20. За вх.№ 3525 від 20.05.2016 на ім?я т.в.о. Командувача Національної гвардії України надійшло подання командира військової частини 3021 разом з відповідними матеріалами про позбавлення майора ОСОБА_1 військового звання за систематичне порушення вимог виконавчої дисципліни, незадовільне відношення до виконання службових обов?язків та грубе порушення законодавства з дотримання державної таємниці.
21. Наказом Командувача Національної гвардії України від 15.06.2016 № 360 за порушення вимог статей 11, 12, 16 та 83 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України), свідоме негативне ставлення до військової служби та виконання службових обов`язків, ураховуючи суспільно-політичну обстановку у державі, а також обсяги і ступінь важливості виконання службово-бойових завдань, які покладені на Національну гвардію України, на начальника речової служби тилу військової частини 3021, майора ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді позбавлення військового звання.