ПОСТАНОВА
Іменем України
23 жовтня 2019 року
Київ
справа №818/406/17
адміністративне провадження №К/9901/23520/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом громадянина Республіки Ірак ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Сумській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017, прийняту у складі колегії суддів: Ральченка І.М. (головуючий), Катунова В.В., Бершова Г.Є.
І. Суть спору
1. У березні 2017 року до Сумського окружного адміністративного суду звернувся громадянин Республіки ОСОБА_2 з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (далі - Управління ДМС України в Сумській області), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Управління ДМС України в Сумській області від 22.02.2017 №15 про скасування дозволу на імміграцію громадянину Республіки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 22.02.2017 Управлінням ДМС України в Сумській області було прийнято Рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну, видане 14.01.2014 громадянину Республіки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю Іраку, паспорт НОМЕР_1, терміном дії до 17.08.2018, на підставі пунктів 3 та 4 статті 12 Закону України "Про імміграцію", відповідно до якої дозвіл на імміграцію може бути скасовано якщо дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; якщо це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
3. Позивач звертає увагу суду на те, що в описовій частині рішення не вказано про жодну обставину на підставі якої було скасовано дозвіл на імміграцію та не вказано які саме винні дії іммігранта (позивача) стали підставою для скасування дозволу на імміграцію.
4. Крім цього, позивач просить суд врахувати те, що у 2015 році позивач уклав шлюб з ОСОБА_3, у 2016 році у позивача в шлюбі народилася донька, на даний час позивач навчається у Сумському державною університеті за спеціальністю "медицина" строком навчання до 2020 року.
5. Отже. на переконання позивача ріщення Управління ДМС України в Сумській області про скасування дозволу на імміграцію від 22.02.2017 №15 є протиправним та таким, що порушує права позивача.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
6. Судами попередніх інстанцій установлено, що 08.11.2007 громадянин Республіки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Багдадом 18.08.2010 терміном дії до 17.08.2018) прибув в Україну через КПП "Донецьк" за паспортом НОМЕР_6, виданим 07.08.2007 у м. Багдад (Ірак) терміном дії до 06.08.2015 з метою навчання у Сумському державному університеті.
7. 01.11.2011 позивач одружився з громадянкою України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свідоцтво про шлюб від 01.11.2011 Серія НОМЕР_2 .
8. 30.07.2013 позивач отримав посвідку на тимчасове проживання ТР НОМЕР_4, місце реєстрації зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 . 30.10.2013 позивач зареєстрував місце проживання за адресою АДРЕСА_2 .
9. 26.11.2013 до Зарічного районного відділу у м. Суми Управління ДМС України в Сумській області звернувся громадянин громадянин Республіки ОСОБА_2 із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну на підставі пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію" як одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянкою України ОСОБА_4 та надав документи, передбачені частиною п`ятою статті 9 вказаного Закону.
10. 14.01.2014 отримав посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_5 і був зареєстрований за адресою АДРЕСА_3, а пізніше змінив місце реєстрації на АДРЕСА_4 .
11. 10.06.2016 громадянин Республіки ОСОБА_2 повторно вступив у шлюб з громадянкою ОСОБА_5 У шлюбі народилася донька - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
12. 09.09.2016 Управління ДМС України в Сумській області отримало листа Управління Служби безпеки України в Сумській області від 08.09.2016 №16081 щодо даних протиправної діяльності на території України громадянина Республіки ОСОБА_2
. 13 . У листі йдеться про те, що вказаний іноземець неодноразово порушував законодавство України, створюючи передумови до вчинення злочину за частиною другою статті 186 КК України (ЄРДР №12016200440003213 від 26.07.2016), за частиною першою статті 129 КК України (ЄРДР №12015200440004983 від 05.09.2015 та ЄРДР №12016200440003166 від 20.07.2016). Як зазначено у листі, Служба безпеки робить висновок про те, що дії позивача становлять загрозу національній безпеці, громадському порядку України та призводять до порушення прав і законних інтересів громадян України.
14. З метою з`ясування викладених у листі Управління СБУ в Сумській області фактів, позивач запрошувався до відділу у справах іноземців та осіб без громадянства Управління ДМС України в Сумській області листом від 21.10.2016 № 05/5705 на адресу його реєстрації.
15. На підставі листа Управління СБУ в Сумській області 22.02.2017 Управлінням ДМС України в Сумській області було складено висновок про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки ОСОБА_2, затверджений заступником начальника Управління ДМС України в Сумській області О. О. Овруцьким, яким вирішено вважати за доцільне скасувати дозвіл на імміграцію в Україну громадянину Республіки ОСОБА_2 та вилучити посвідку на постійне проживання в Україні НОМЕР_5 .
16. Вказаний висновок став підставою для прийняття 22.02.2017 Управлінням ДМС України в Сумській області рішення №15 про скасування дозволу на імміграцію ОСОБА_1 на підставі пунктів З та 4 статті 12 Закону України "Про імміграцію".
17. Уважаючи рішення Управління ДМС України в Сумській області від 22.02.2017 №15 про скасування дозволу на імміграцію громадянину Республіки ОСОБА_2 протиправним позивач звернувся до суду цим з позовом за захистом своїх прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
18. Сумський окружний адміністративний суд постановою від 19.04.2017 у задоволенні позову відмовив.
19. Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в ході розгляду справи відповідачем доведено та обґрунтовано правомірність та підстави для прийняття рішення від 22.02.2017 № 15 про скасування дозволу на іміграцію громадянину Республіки ОСОБА_2, який прибув в Україну з метою постійного проживання, прийнятим у відповідності до пунктів 3 та 4 статті 12 Закону України "Про імміграцію".
20. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено.
21. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявність зареєстрованих кримінальних проваджень по фактах протиправних дій ОСОБА_1 не може вважатися належним доказом того, що його дії становлять загрозу національній безпеці, громадському порядку України та призводять до порушення прав і законних інтересів громадян України, доки вчинення таких дій не буде встановлено судовим вироком.
IV. Касаційне оскарження
22. Управління ДМС України в Сумській області звернулося з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права та невірної правової оцінки обставин у справі, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
23. Уважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 по справі № 818/406/17 винесена на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду і мали місце на момент прийняття оскаржуваного рішення.
24. У письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції ухвалив обґрунтоване рішення, норми матеріального та процесуального права цим судом застосовані правильно, обставини спірних правовідносин з`ясовані повно і всебічно. Натомість доводи відповідача про те, що дії позивача становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; якщо це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України є безпідставними.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
26. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Правовий статус, основні права, свободи та обов`язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, і порядок вирішення питань, пов`язаних з їх в`їздом в Україну або виїздом з України регулювався Законом України від 04.02.1994 № 3929-XII "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (в редакції, що діяла на момент надання позивачу дозволу на імміграцію в Україну; далі - Закон № 3929-XII), відповідно до частин першої-другої статті 2 якого, іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов`язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
26. Іноземці та особи без громадянства є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин.
27. Статтею 3 означеного Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території.
28. Іноземці та особи без громадянства, які іммігрували на постійне проживання або прибули для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання.
29. Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначаються Законом України від 07.06.2001 № 2491-ІІІ "Про імміграцію" (далі - Закон № 2491-ІІІ).
30. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2491-ІІІ імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання.
31. Дозвіл на імміграцію - рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції та підпорядкованих йому органів, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.
32. Статтею 6 Закону №2491-ІІІ визначено повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції і підпорядкованих йому органів.
33. Так, за приписами пунктів 2, 3 частини першої статті 6 Закону №2491-ІІІ спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань імміграції і підпорядковані йому органи: перевіряють правильність оформлення документів щодо надання дозволу на імміграцію, виконання умов для надання такого дозволу, відсутність підстав для відмови у його наданні; приймають рішення про надання дозволу на імміграцію, про відмову у наданні дозволу на імміграцію, про скасування дозволу на імміграцію та видають копії цих рішень особам, яких вони стосуються.
34. Відповідно до статті 4 Закону України "Про імміграцію" дозвіл на імміграцію надається в межах квоти імміграції.
35. Згідно з пунктом 6 частини другої статті 4 Закону №2491-ІІІ квота імміграції встановлюється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку по категоріях іммігрантів: батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповнолітні діти.
36. Стаття 9 Закону №2491-ІІІ встановлює умови, порядок та перелік документів, необхідних для вирішення питання дозволу на імміграцію. Так, заяви про надання дозволу на імміграцію подаються: 1) особами, які постійно проживають за межами України, - до дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном за місцем їх постійного проживання; 2) особами, які перебувають в Україні на законних підставах, - до органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції за місцем їх проживання.
37. Заяву про надання дозволу на імміграцію заявник подає особисто до відповідного органу державної влади. За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява може надсилатися поштою або за дорученням заявника, посвідченим нотаріально, подаватися іншою особою.
38. Для надання дозволу на імміграцію до заяви додаються такі документи: 1) три фотокартки; 2) копія документа, що посвідчує особу; 3) документ про місце проживання особи; 4) відомості про склад сім`ї, копія свідоцтва про шлюб (якщо особа, яка подає заяву, перебуває в шлюбі); 5) документ про те, що особа не є хворою на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров`я.