ПОСТАНОВА
Іменем України
23 жовтня 2019 року
Київ
справа №804/803/17
провадження №К/9901/48951/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білак М. В., Губської О. А.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Громадської організації "Дніпропетровської незалежної правозахисної громадської організації" в інтересах члена організації ОСОБА_1 до голови Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, т. в. о. заступника начальника - начальника слідчого відділу Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Євлахова С. О. про визнання незаконними дій і бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах члена організації ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року (суддя Чумак С. Ю.).
І. Обставини справи
1. У січні 2017 року Громадська організація "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" (надалі також позивач, Громадська організація) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в інтересах члена Громадської організації ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 ) до голови Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, т. в. о. Заступника начальника - начальника слідчого відділу Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Євлахова С. О., в якому просила:
1.1. визнати незаконною бездіяльність суб`єкта владних повноважень, голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, яка виразилась у ненаданні ОСОБА_1 постанови про відшкодування матеріальної шкоди та витрат на правову допомогу в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України № 266/94-ВР, у відповідь на його заяву від 31 жовтня 2016 року № С-9206;
1.2. визнати незаконними дії суб`єкта владних повноважень, т. в. о. заступника начальника - начальника слідчого відділу Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Євлахова С. О., щодо надіслання ОСОБА_1 у відповідь на його заяву від 31 жовтня 2016 року № С-9206 простого листа від 1 грудня 2016 року № 37/5-С-2/10, 2/11, 2/14, 2/18, замість передбаченої статтею 12 Закону України № 266/94-ВР постанови про відшкодування матеріальної шкоди та витрат на правову допомогу;
1.3. зобов`язати голову ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 у 15-денний строк з дня ухвалення постанови Дніпропетровським окружним адміністративним судом постанову про відшкодування матеріальної шкоди та витрат на правову допомогу в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України № 266/94-ВР, у відповідь на його заяву від 31 жовтня 2016 року № С-9206.
2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 31 січня 2017 року повернув зазначений адміністративний позов з підстав, установлених пунктами 3, 4 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) в редакції, що діяла на час постановлення цієї ухвали.
3. Позивач оскаржив зазначену ухвалу в апеляційному порядку.
4. Ухвалою від 31 березня 2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання особи, яка подала апеляційну скаргу, про звільнення від сплати судового збору та залишив без руху апеляційну скаргу через її невідповідність вимогам частини шостої статті 187 КАС України в наведеній редакції та надав строк для сплати судового збору протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
5. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 квітня 2017 року повернув апеляційну скаргу Громадської організації на підставі пункту 1 частини третьої статті 108, частини третьої статті 189 КАС України у вказаній вище редакції у зв`язку із невиконанням вимог частини шостої статті 187 цього ж Кодексу в частині долучення до апеляційної скарги документа про сплату судового збору.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. Позивач, уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу. Касаційна скарга, з-поміж іншого, обґрунтована тим, що мотиви, з яких позивача не допущено до правосуддя, не ґрунтуються на положеннях Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" (тут і надалі наводиться у редакції Закону України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, яка діяла на час звернення позивача з апеляційною скаргою; надалі - Закон № 3674-VІ). Так, на думку автора касаційної скарги, вказаний Закон не зобов`язує сплачувати судовий збір неприбуткові громадські організації без статусу юридичної особи, а тому суд апеляційної інстанції помилково залишив апеляційну скаргу без руху у зв`язку з несплатою судового збору та, відповідно, повернув її апелянтові.
7. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
8. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 вересня 2017 року залишив без змін ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року.
9. За результатом перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2017 року в порядку, визначеному главою 3 розділу IV КАС України у згаданій редакції, Верховний Суд постановою від 12 квітня 2018 року скасував судове рішення Вищого адміністративного суду України, а справу передав на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
ІІІ. Оцінка Верховного Суду
10. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, матеріали справи та мотиви, покладені в основу оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, врахувавши усталену судову практику зі спірного питання, Верховний Суд виходить із такого.
11. Так, відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, залишаючи без руху апеляційну скаргу Громадської організації в інтересах її члена ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року та в подальшому повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що стаття 5 Закону № 3674-VІ не звільняє Громадську організацію від сплати судового збору за подання скарги до суду, а також констатував відсутність доказів, які давали би підстави для звільнення апелянта від сплати судових витрат відповідно до статті 88 КАС України (у відповідній редакції).
12. Частиною першою статті 1 Закону № 3674-VІ визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
13. Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 3674-VІ платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
14. Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону № 3674-VІ. Зокрема, підпунктом 5 пункту 2 частини другої цієї статті ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду визначена на рівні 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.