ПОСТАНОВА
Іменем України
23 жовтня 2019 року
Київ
справа №815/3443/16
адміністративне провадження №К/9901/42905/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Одеської міської ради до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Васильковської Євгенії Валеріївни, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариство з додатковою відповідальністю "Одеський завод будівельно-обробних машин", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ера керування", Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про скасування свідоцтва та рішення за касаційною скаргою Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року у складі судді Бойко О.Я. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Зуєвої Л.Є., Шевчук О.А., Федусика А.Г.,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року Одеська міська рада (далі також - позивач) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі також - відповідач 1, ДАБІ), Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі також - відповідач 2, Управління), державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Васильковської Євгенії Валеріївни (далі також - відповідач 3, реєстратор), за участю третіх осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з додатковою відповідальністю "Одеський завод будівельно-обробних машин" (далі - ТДВ "Одеський завод будівельно-обробних машин"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ера керування" (далі - ТОВ "Ера керування"), Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (далі також - треті особи), в якому просила:
- скасувати свідоцтво про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил від 14 січня 2010 року № 15001685 "Реконструкції частини нежитлових приміщень під СТО без зміни геометричних розмірів з виділом в окрему одиницю по АДРЕСА_1 ", замовником якого є ОСОБА_1 ;
- скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 01 березня 2016 року № 28527421.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що є підстави вважати, що свідоцтво про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів будівельних норм і правил від 14 січня 2010 року № 15001685, яке надано до органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та містить недостовірні відомості.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, адміністративний позов Одеської міської ради задоволено частково. Скасовано рішення державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 01 березня 2016 року № 28527421. У решті позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскаржуване рішення державного реєстратора прийнято за відсутності документа про відповідність реконструйованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельним нормам і правилам щодо готовності об`єкта до експлуатації, тобто за відсутності видачі уповноваженим органом архітектурно-будівельного контролю відповідного свідоцтва, що свідчить про невідповідність реєстраційних дій правилам пункту 44 Порядку від 25 грудня 2015 року № 1127. Крім того, судами зазначено, що зазначене рішення вже було предметом розгляду в іншій адміністративній справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області звернулося із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 20 листопада 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 815/3443/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак, розгляд справи цим судом не був закінчений.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 серпня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2019 року прийнято до свого провадження справу № 815/3443/16 та запропоновано сторонам надати відзиви на касаційні скарги.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01 березня 2016 року державний реєстратор прийняла рішення за індексним номером № 28527421 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежилі будівлі загальною площею 924,6 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22 березня 2016 року № 55684484, підставою для проведення зазначеної державної реєстрації стали:
- технічний паспорт б/н, виданий ПП "Діжен" від 25 грудня 2015 року;
- договір дарування від 08 листопада 2003 року № 4806 посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левенець Т.П.;
- свідоцтво Інспекції ДАБК в Одеській області від 14 січня 2010 року № 15001685.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що документом, який підтверджував набуття права власності ОСОБА_1 на нежилі будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, є договір дарування від 08 листопада 2003 року № 4806, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального.
Згідно з зазначеним договором ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1, а останній прийняв у дар 495/1000 частин нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 620,5 кв. м. Прибудови "а", "а1", "а2", "а3" загальною площею 62,3 кв. м збережені до реконструкції району на підставі розпорядження Іллічівської районної ради народних депутатів без права власності.
Після придбання у ОСОБА_3 495/1000 частин нежитлових будівель загальною площею 620,5 кв. м ОСОБА_1 здійснив реконструкцію існуючих та самочинно добудував нові нежитлові приміщення, внаслідок чого загальна площа нежитлових будівель була збільшена до 966 кв. м, тобто на 345,5 кв. м.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2008 року було задоволено позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради та визнано за позивачем право власності на реконструйовані 495/1000 частин нежилих будівель з виділенням їх в натурі в окремий об`єкт нерухомості та присвоєння окремої адреси, а саме: АДРЕСА_2 .
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності від 08 вересня 2008 року № 20149657 рішення суду було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
09 лютого 2010 року ухвалою апеляційного суду Одеської області задоволено апеляційну скаргу ВАТ "Одеський завод будівельно-обробних машин" та "Дюківський пасаж лімітед", рішення суду першої інстанції скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (справа розглядається й на теперішній час).
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 здійснив реконструкцію нежитлових будівель, розташованих по АДРЕСА_2 самочинно на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети, відповідно до вимог законодавства, без належно затвердженого проекту, об`єкт не введений в експлуатацію.
03 березня 2015 року державний в реєстратор реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Бабіч А.В. прийняла рішення з індексним номером № 19761475 про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на нежилі будівлі по АДРЕСА_2 .
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області вказує, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки та не дослідили, яким саме рішенням, діями чи бездіяльністю порушено права та законні інтереси ТДВ "Одеський завод будівельно-обробних машин". Крім того, скаржник наголошує, що є неналежним та безпідставно залученим відповідачем у даній справі, чим порушено його права у сфері публічно-правових відносин.
15 лютого 2019 року від Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки, на думку скаржника, у цій справі спірні правовідносини мають цивільно-правовий характер та їх не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
13 серпня 2019 року від ТДВ "Одеський завод будівельно-обробних машин" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому наголошується на необґрунтованості касаційної скарги та зазначено, що оскаржуване рішення державного реєстратора винесено на підставі підроблених документів, про що в матеріалах справи наявні численні докази.
21 серпня 2019 року від ТДВ "Одеський завод будівельно-обробних машин" надійшло заперечення на клопотання скаржника про закриття провадження у справі, оскільки спірні правовідносини, на думку товариства, мають публічно-правовий характер, зокрема, тому, що оскаржується рішення державного реєстратора, яке прийняте ним, як суб`єктом владних повноважень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, в якій зазначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року не відповідають, а вимоги касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Розглядаючи дану справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв`язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.
З такими висновками судів колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
У справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли у зв`язку із визнанням протиправними дії державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, яка полягає у проведенні державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна. Разом з тим, з висловлених позивачем у ході розгляду справи доводів вбачається, що основним мотивом звернення до суду стала необхідність поновлення Одеською міською радою свого права власності, що порушено внаслідок недотримання відповідачем встановленої процедури державної реєстрації речових прав.