ПОСТАНОВА
Іменем України
23 жовтня 2019 року
Київ
справа №803/172/16
адміністративне провадження №К/9901/5032/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу № 803/172/16
за позовом ОСОБА_1
до Державної фіскальної служби України, Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби
про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 (головуючий суддя - Ніколін В.В., судді: Багрій В.М, Заверуха О.Б.)
ВСТАНОВИВ:
Обставини справи
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби (далі - відповідач 2) про скасування наказу від 20 січня 2016 року №3-о "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновлення на посаді першого заступника начальника Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів, стягнення з Державної фіскальної служби України середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 20 січня 2016 року по день поновлення на посаді, зобов`язання поінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади".
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.03.2016 зупинено провадження у даній справі до вирішення Конституційним Судом України справи за двома конституційними поданнями Верховного Суду України та поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п`ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади".
Позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у цій справі.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі за його позовом до Державної фіскальної служби України, Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення провадження у справі, оскільки обставина, яка була підставою для зупинення провадження у цій справі, не усунута, а тому позивач передчасно подав клопотання про поновлення провадження у справі.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 з підстав того, що ухвала про відмову в поновленні провадження у справі не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Провадження в суді касаційної інстанції
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до суду касаційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на перевищення розумних строків розгляду його справи та вважає, що на дату подання клопотання про поновлення провадження у справі відпали обставини, які були підставою для зупинення провадження. Окрім того зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції про неможливість оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про поновлення провадження суперечить нормам процесуального права, а також нормам Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та має наслідком обмеження його права на судовий захист, зокрема, його складових - права на доступ до правосуддя та права на апеляційне оскарження. Також вказує, що ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження від 29.01.2019 є безпідставною, необґрунтованою і такою, що постановлена з неправильним застосовуванням апеляційним судом норм процесуального права, а саме статей 294, 299 КАС України, які в даному випадку застосуванню не підлягали.
21 лютого 2019 року до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду надійшла дана касаційна скарга.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 лютого 2019 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу Бевзенку В.М. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Данилевич Н.А., Шарапа В.М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 у справі № 803/172/16.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді Шарапи В.М.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 21 жовтня 2019 року визначено склад суду: Бевзенко В.М. (головуючий суддя), судді: Данилевич Н.А., Шевцова Н.В.
У відзиві на касаційну скаргу відповідачі Державної фіскальної служби України, Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби просять відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін ухвалу суду апеляційної інстанції.
Нормативне врегулювання
Відповідно до положень статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Тобто, окремо оскаржені в апеляційному порядку можуть бути виключно ухвали, можливість оскарження яких прямо передбачена в процесуальному законі.
Перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, встановлений статтею 294 КАС України.
Відповідно до цієї статті окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: