ПОСТАНОВА
Іменем України
23 жовтня 2019 року
Київ
справа №465/4322/17
адміністративне провадження №К/9901/1148/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №465/4322/17
за позовом ОСОБА_1 до Залізничного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Бруновської Н.В., суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.,
в с т а н о в и в :
27.07.2017 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Залізничного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про визнання дій та відмови протиправними, зобов`язання провести перерахунок пенсії з 01.12.2016 встановивши пенсію у розмірі 7410 грн. згідно довідки від 02.02.2017 № 02-3, виданої Департаментом агропромислового розвитку Львівської ОДА та стягнути недоотриману пенсію за період з 01.12.2016 по 31.08.2017.
Постановою Франківського районного суду міста Львова від 30 серпня 2017 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Залізничного об`єднання управління Пенсійного фонду України м. Львова щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії відповідно до виданих Департаментом агропромислового розвитку Львівської ОДА довідок від 06.12.2016 №04-78 та 02.02.2017 № 02-3 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.
Зобов`язано Залізничне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2016 відповідно до виданих Департаментом агропромислового розвитку Львівської ОДА довідок від 06.12.2016 №04-78 та 02.02.2017 № 02-3 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, з урахуванням проведених раніше виплат.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2017 року скасовано постанову Франківського районного суду міста Львова від 30 серпня 2017 року та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Суди встановили, що ОСОБА_1 з 10.09.2012 перебуває на обліку в Залізничному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України м.Львова як одержувач пенсії державного службовця, яка була призначена за нормами чинного на дату призначення пенсії Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993.
Пенсія обчислена у розмірі 80 відсотків від суми заробітної плати, на які нараховувались страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
07.12.2016 ОСОБА_1 звернулась до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із підвищенням посадового окладу працюючого державного службовця підставі довідки від 02.02.2017 № 02-3, виданої Департаментом агропромислового розвитку Львівської ОДА.
Листом від 23.02.2016 №15-Б/8 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії, у зв`язку з тим що з 01.06.2015 раніше призначені пенсії не перераховуються відповідно до вимог Закону України "Про державну службу".
Не погоджуючись із таким рішенням Пенсійного органу позивач звернулась до суду із вказаним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а відтак, не виконуючи вимог Закону України "Про державну службу", відповідач порушив вказане право позивача.
Апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, мотивував своє рішення тим, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії до законодавства внесено зміни, які не передбачають перерахунку пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін з огляду на таке.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 1 травня 2016 року визначалися Законом №3723-ХІІ. Зокрема, статтею 37 цього Закону, за якою позивачу у цій справі призначено пенсію, визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків не менше 25 років, для жінок не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії.
Частина перша статті 37-1 зазначеного Закону у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Проте, 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі Закон № 76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Прийняття зазначеного Закону, як убачається із пояснювальної записки до його законопроекту, було обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики.
Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 1 січня 2015 року делегував Уряду.
Правове регулювання Урядом зазначеного питання у період з 1 січня по 1 грудня 2015 року знайшло своє відображення у пунктах 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України №865, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.