ПОСТАНОВА
Іменем України
21 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/7343/18
адміністративне провадження №К/9901/15825/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач Гусак М. Б.,
судді Гімон М. М., Усенко Є. А.,
за участю:
секретаря судового засідання Хом`яка О. А.,
представника позивача - Дяків Г. М.,
представників відповідача - Норця В. М., Брижаченка С. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2019 року (суддя Катющенко В. П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року (судді Степанюк А. Г., Епель О. В., Шурко О. І.) у справі № 826/7343/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИЛА:
У травні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта") звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2018 року № 0000824106 про застосування 83715040,55 грн штрафу за несвоєчасну сплату зобов`язань з податку на прибуток.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідач безпідставно нарахував штрафні санкції внаслідок самостійного зарахування сплачених останнім коштів у рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів; сплата і погашення податкового боргу є різними за визначенням у Податковому кодексі України (далі - ПК України) поняттями, у зв`язку з чим зарахування контролюючим органом коштів платника податків у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення не є сплатою грошового зобов`язання платником податків, відповідно, не є підставою для застосування до платника податків фінансової відповідальності у формі штрафу на підставі статті 126 цього Кодексу; ПАТ "Укрнафта" за 2015 рік задекларувало від`ємне значення у зобов`язаннях з податку на прибуток, відтак, податкового боргу за вказаний період у позивача не існувало, що виключає можливість нарахування штрафних санкцій; не зважаючи на наявність у ПАТ "Укрнафта" непогашеного податкового боргу з податку на прибуток з основного зобов`язання, відповідач першочергово спрямовував сплачені позивачем кошти на погашення пені, що свідчить про порушення правил черговості погашення податкового боргу, встановлених пунктом 131.2 статті 131 ПК України.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 17 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року, у задоволенні позову відмовив.
При цьому суди виходили з того, що наявність у позивача податкового боргу, у тому числі за 2015 рік, підтверджується матеріалами справи; сплата або погашення податкового боргу, будучи способами його зменшення, не впливає на правильність висновку про прострочення; зарахування коштів здійснювалося відповідно до вимог пункту 131.2 статті 131 ПК України із дотриманням порядку черговості.
Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями, ПАТ "Укрнафта" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права цими судами при розгляді справи, просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, колегія суддів дійшла висновків, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до абзацу першого пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Суди встановили, що у січні 2018 року контролюючим органом проведено камеральну перевірку ПАТ "Укрнафта" з питань своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань за податковими деклараціями з податку на прибуток підприємства за звітний період - 2014 рік, 2015 рік, І квартал 2016 року. Під час перевірки контролюючим органом виявлено порушення позивачем пункту 57.1 статті 57 ПК України внаслідок несвоєчасної сплати самостійно визначених грошових зобов`язань за результатами декларування податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств за податковими деклараціями за 2014 рік, 2015 рік та І квартал 2016 року. Результати перевірки зафіксовано в акті від 5 січня 2018 року №7/28-10-41 - 06/00135390, на підставі висновків якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від ЗО січня 2018 року № 0000824106 про застосування до позивача 83715040,55 грн штрафних санкцій за затримку на 528- 637 календарних днів сплати 418575202,75 грн податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств.
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення є висновок контролюючого органу про несвоєчасну сплату ПАТ "Укрнафта" грошових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств, визначених у деклараціях за 2014 рік, 2015 рік, та І квартал 2016 року.
При цьому, кошти, спрямовані позивачем на сплату податку на прибуток приватних підприємств за 2017 рік, сплачені ним у серпні - листопаді 2017 року, контролюючий орган направив у рахунок погашення податкового боргу та нарахував штрафні санкції за затримку сплати податкового зобов`язання.
Ураховуючи наведене, суди дійшли висновку, що оскільки факт несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань підтверджується матеріалами справи, проведення зарахувань контролюючим органом у рахунок минулих платежів здійснено правомірно, а застосування передбачених статтею 126 ПК України санкцій здійснюється незалежно від способу сплати податкового боргу, то оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.
За правилами пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Ураховуючи наведене, Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дії контролюючого органу щодо зарахування коштів, направлених платником на сплату поточних податкових зобов`язань, на погашення податкового боргу та нарахування штрафних санкцій, виходячи з дати такого погашення, є правомірними.