ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 жовтня 2019 року
Київ
справа №140/231/19
адміністративне провадження №К/9901/21945/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Арт-Гор Україна"
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя - Кузьмич С. М., судді: Улицький В.З., Шавель Р.М.)
у справі за позовом Дочірнього підприємства "Арт-Гор Україна"
до Волинської митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Дочірнє підприємство "Арт-Гор Україна" (надалі також - ДП "Арт-Гор Україна", позивач) звернулось до суду із позовом до Волинської митниці ДФС (далі також - відповідач/Митниця), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 4 січня 2019 року №UA205110/2019/000015/2.
Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що при митному оформленні автомобіля, який ввозився на митну територію України, було визначено його митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту) та на підтвердження заявленої митної вартості надано документи, які відповідають переліку, визначеному у частині другій статті 53 Митного кодексу України, і чітко ідентифікують оцінюваний товар, містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. Однак митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.
На думку позивача, оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 55 Митного кодексу України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду 27 березня 2019 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 4 січня 2019 року №UA205110/2019/000015/2.
Ухвалюючи рішення, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Крім того, приймаючи рішення, відповідачем використано вищу ціну із врахуванням податку на додану вартість, в той же час зміст наданих позивачем для митного оформлення документів, виданих продавцем, підтверджує дані, що позивач придбав автомобіль без сплати податку на додану вартість; крім того, обраховуючи митну вартість товару, відповідач додав транспортні витрати, які були включено в ціну товару продавцем.
Також суд першої інстанції виходив із того, що визначення продавця чи власника товару не впливає на його митну вартість, при цьому з інших документів, поданих при митному оформленні, зрозуміло, що продавцем є компанія нерезидент ASANTECH SP. Z О.О.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України задоволено, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року скасовано та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанці дійшов висновку, що позивачем, всупереч вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано суду належних та допустимих доказів, котрі б підтвердили правильність визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору, а відповідач в свою чергу довів законність своїх дій. Суд зазначив, що з огляду на неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товарів (причини вказані в рішенні про коригування митної вартості товарів) відповідачем обґрунтовано застосовано резервний метод.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Вказує, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не допущено порушень норм матеріального та процесуального права.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 11 червня 2018 року між ДП "Арт-Гор Україна" (покупець) та ASANTECH SP. Z О.О. (продавець) укладено контракт №31/18-AS, згідно з умовами якого продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець оплатити автомобілі легкові нові та ті, що були у використанні (надалі - товар).
На виконання умов контракту сторонами погоджено специфікацію від 10 грудня 2018 року №181210.2- AST/AGU, згідно з якою вартість товару (легковий автомобіль марки BMW, модель 525d, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1, був у використанні) становить 14500 євро.
З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту цього товару 28 грудня 2018 року ТОВ "Західброксервіс" (декларант позивача) подано для митного оформлення в режимі імпорту митну декларацію №UA205100/2018/021786 з описом товару "Легковий автомобіль марки BMW, модель 525d, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1, загальна кількість місць включаючи місце водія - 5, призначений для загального використання по дорогах (перевезення пасажирів), тип двигуна потужність - 160 kW, тип кузову - седан, колісна формула - 4x2, колір - сірий, був у використанні, календарний рік виготовлення - 2014, дата введення в експлуатацію - 6 листопада 2014 року".
У вказаній декларації митна вартість товару визначена за основним методом у сумі 452915,19 грн., що дорівнює 14500 євро.
На підтвердження обґрунтованості заявленої в митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи: контракт від 11 червня 2018 року №31/18-AS з додатковими угодами; специфікацію від 10 грудня 2018 року №181210.2- AST/AGU; рахунок-фактуру від 10 грудня 2018 року №181210.2-AST/AGU; міжнародну товарно-транспортну накладну від 10 грудня 2018 року б/н; сертифікат з перевезення (походження) EUR.1 №PL/MF/AN 0175086; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 6 листопада 2014 року НОМЕР_2 ; декларацію країни відправлення від 11 грудня 2018 року №18PL301010Е1009821; комунікат (заявку) ІЕ599, фото від 28 грудня 2018 року.
За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення митної декларації та долучених документів автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в автоматичному режимі було згенеровано ряд ризиків, зокрема, щодо: перевірки поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів; контролю правильності визначення митної вартості товарів; витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів; проведення митного огляду транспортного засобу; забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки.
Внаслідок опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що митна вартість заявленого до митного оформлення товару нижча митної вартості ідентичних товарів.
В ході опрацювання отриманої інформації Митницею встановлено, що надані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, зокрема, відповідно до інвойсу від 10 грудня 2018 року №181210.2-AST/AGU продавцем товару є ASANTECH SP.Z.O.O.ul. Francuska 49/46 Warszawa PL 03-905, а покупцем - "Арт-Гор Україна", а в технічному паспорті № НОМЕР_2 вказано власників транспортного засобу: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1.
З урахуванням наведеного декларанту надіслано електронне повідомлення про надання в десятиденний термін додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: банківських платіжних документів, що підтверджують оплату за товар, та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; за наявності інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару; висновків про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; страхових документів, інших документів, що містять відомості про вартість страхування (якщо здійснювалося страхування); транспортних (перевізних) документів, що містять відомості про вартість перевезення; інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
На вимогу відповідача 29 грудня 2018 року декларант подав такі документи: звіт про оцінку транспортного засобу від 2 січня 2019 року №3/19, комунікат IE599 та довідку про транспортні витрати від 3 січня 2019 року.
Як зазначив суд першої інстанції, у звіті від 2 січня 2019 року №3/19 про оцінку транспортного засобу, який надавався на вимогу відповідача, визначено вартість цього автомобіля на дату оцінки на рівні 13972 євро. Цей документ є довідковим та, з огляду на документи, що видані продавцем товару, не є основою для визначення митної вартості декларантом, разом з тим, свідчить про рівень цін на такий автомобіль на ринку.
Також декларантом повідомлено про відсутність банківських платіжних документів, що підтверджують оплату за товар, оскільки згідно з додатковою угодою від 10 вересня 2018 року №6 до контракту від 11 червня 2018 року №31/18-AS розрахунки за товар здійснюються на умовах післяоплати протягом 180 календарних днів з моменту поставки.
4 січня 2019 року відповідач прийняв рішення №UA205110/2019/000015/2 про коригування митної вартості товарів, згідно з графою 30 якого ним визначено митну вартість товару "Легковий автомобіль марки BMW, модель 525d, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 …" за резервний методом у розмірі 23600 євро (замість 14500 євро, що була заявлена декларантом).
Як встановлено судом першої інстанції, така вартість взята відповідачем з електронного каталогу Schwacke. При цьому до уваги взято технічні характеристики автомобіля за VIN-кодом НОМЕР_1, а також покази одометра 140000 км (в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 29 грудня 2018 року №UA205100/2018/021786 - 107993 км). У витягу Schwacke, що наданий до суду на німецькій мові станом на 22 лютого 2019 року, міститься ціна продажу 23200 євро та ціна придбання 19700 євро, обидві із податком на додану вартість. При прийнятті рішення використано вищу ціну із податком на додану вартість.
У графі 33 вказаного рішення №UA205110/2019/000015/2 про коригування митної вартості товарів було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Згідно з висновками Митниці, під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлено, що вони містять розбіжності (ті, про які вказано в повідомленні декларанту).
Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/00011, де роз`яснено про можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості товару у графах 12, 45 митної декларації відповідно до рішення про коригування митної вартості від 4 січня 2019 року № UA205110/2019/000015/2.
22 грудня 2018 року декларантом позивача подано митну декларацію №UA205100/2018/000281, за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг у зв`язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечено сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
При цьому в ході розгляду справи позивачем надано лист Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Південний" від 15 березня 2019 року №017-001-10174БТ-2019, яким підтверджено сплату позивачем на користь продавця 14500 євро за автомобіль марки BMW, модель 525d, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 .
Суд апеляційної інстанції зазначив, що надані позивачем для митного оформлення документи, а саме специфікація від 10 грудня 2018 року № 181210.2 - AST/AGU, фактура від 10 грудня 2018 року № 181210.2 - AST/AGU, сертифікат від 11 грудня 2018 року № EUR.1 № PL/MF/AN 0175086, свідоцтво про реєстрацію від 6 листопада 2014 року НОМЕР_2 викладені на іноземній мові. У зв`язку із цим позивачу судом апеляційної інстанції направлено запит про необхідність надіслання офіційного перекладу на українську мову зазначених вище документів, однак позивачем такі документи на адресу суду не надіслані.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
У касаційній скарзі, обґрунтовуючи порушення норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції, ДП "Арт-гор Україна" зазначає, що до суду першої інстанції позивачем подавались належним чином оформлений переклад документів, зміст яких підтверджує заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору) за ціною 14500 Євро.
3.2. Доводи відповідача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
У відзиві на касаційну скаргу Митниця зазначає таке:
- надані позивачем документи на підтвердження числових значень складових митної вартості ввезеного товару не призвели до усунення сумнівів щодо заявленої декларантом митної вартості ;
- наданий позивачем звіт про оцінку транспортного засобу від 2 січня 2019 року №3/19 не може бути належним підтвердженням цін на відповідний автомобіль;
- у рішенні про коригування митної вартості належним чином обґрунтовано митну вартість товару, ввезеного позивачем, оскільки для розрахунку митної вартості взято вартість товару за ідентичними характеристиками.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Згідно з статтею 248 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина перша статті 257 Митного кодексу України).
Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Суд звертає увагу на те, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу повинні застосовуватися методи, закріплені положеннями пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 Митного кодексу України.