ПОСТАНОВА
Іменем України
23 жовтня 2019 року
Київ
справа №820/7737/15
адміністративне провадження №К/9901/12416/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року (головуючий суддя - Любчич Л.В., судді: Сіренко О.І., Спаскін О.А.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області
про скасування наказу та зобов`язання провести перерахунок і виплатити різницю в грошовому забезпеченні, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправним наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ МВС України в Харківській обл.) від 14.08.2015 № 411 о/с про "призначення полковника міліції ОСОБА_1 на посаду старшого оперуповноваженого СКР ВМ (с. Липці) Харківського РВ ГУ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин); зобов`язати відповідача провести перерахунок і виплатити різницю в грошовому забезпеченні ОСОБА_1 з моменту вимушеного перепризначення його на посаду старшого оперуповноваженого СКР ВМ (с. Липці) Харківського РВ ГУ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.08.2015 начальником Головного управління МВС України в Харківській області було видано наказ № 411 о/с про призначення полковника міліції ОСОБА_1, який перебував у розпорядженні Головного управління МВС України в Харківській області, на посаду старшого оперуповноваженого СКР ВМ (с. Липці) Харківського РВ ГУ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) без його згоди. З вказаним наказом він не погоджується, оскільки вказану посаду вважає не рівнозначною з його попередньою посадою - начальника відділу захисту прав інтелектуальної власності Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю (УДСБЕЗ) ГУМВС України в Харківській області. Крім того, позивач вказав, що листами він повідомляв відповідача про те, що знаходиться на лікарняному, та після проходження курсу лікування та отримання лікарняного листа, який надається після завершення лікування, копію буде направлено на адресу відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 cічня 2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання дій незаконними було відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що хоча і спірний наказ від 14.08.2015 за № 411 о/с не містить у собі посилання на підстави для переведення позивача з вищих посад на нижчі, визначені п. 45 Положення, але зазначений єдиний факт не може бути підставою для скасування оскарженого наказу, оскільки як було встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами по справі, що підставою для виведення позивача у розпорядження ГУМВС було проведення організаційно-штатних змін, а отже в подальшому відповідач згідно п. 21 Положення мав право направити позивача проходити службу там, де це викликано інтересами служби.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 cічня 2016 року по справі № 820/7737/15 було скасовано.
Ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені.
Визнано протиправним наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 14.08.2015 №411 о/с про призначення полковника міліції ОСОБА_1 на посаду старшого оперуповноваженого СКР ВМ (с. Липці) Харківського РВ ГУ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин).
Зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області провести перерахунок і виплатити різницю в грошовому забезпеченні ОСОБА_1 з моменту призначення його на посаду старшого оперуповноваженого СКР ВМ (с. Липці) Харківського РВ ГУ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) і по 06.11.2015 (дату звільнення).
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наказ ГУ МВС України в Харківській обл. від 14.08.2015 за № 411 було винесено в порушення пп. "в" п. 40 Положення №114, оскільки він був виданий в період знаходження позивача на лікуванні. Враховуючи те, що під час апеляційного розгляду справи встановлено протиправність наказу ГУ МВС України в Харківській обл. від 14.08.2015 за № 411, а також те, що згідно довідок ГУ МВС України в Харківській обл. середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 за період роботи з вересня 2015 року по жовтень 2015 року є меншим, ніж за період роботи з 25 травня 2015 року по 13 серпня 2015 року, заробіток позивача після призначення на іншу посаду згідно спірного наказу зменшився, та враховуючи положення ч.2 ст. 235 Кодексу законів про працю України, колегія суддів вказала на наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 з моменту вимушеного перепризначення на посаду старшого оперуповноваженого СКР ВМ (с. Липці) Харківського РВ ГУ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) і по 06.11.2015 - дату звільнення.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважала необґрунтованими посилання представника відповідача щодо неможливості вирішення питання про перепризначення позивача на іншу посаду в зв`язку із скороченням штату, позаяк останній був відсутній на службі, оскільки згідно довідки управління забезпечення та бухгалтерського обліку позивачу за період з 25.05.2015 по 13.08.2015 було нараховано та виплачено грошове забезпечення і будь-яких відомостей щодо відсутності позивача на службі з 25.05.2015 по 04.08.2015 представником відповідача не надано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
21 квітня 2016 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року.
В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 cічня 2016 року по справі № 820/7737/15.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що позивачем було надано до суду першої інстанції лише один лікарняний листок за період з 05.08.2015 по 14.08.2015, разом з тим, доказів поважності неприбуття на службу в період з 25.05.2015 позивачем надано не було. Скаржник вказав, що до спірних правовідносин застосовується п.21 Положення про проходження служби, а не зазначений судом апеляційної інстанції п. 40 "в" Положення, який в свою чергу не містить заборони щодо призначення особи на посаду під час її знаходження на лікарняному. Крім того, відповідач зазначив, що в період з 25.07.2015 по 13.08.2015 (перебування позивача у розпорядженні ГУМВС) грошове забезпечення не нараховувалось та не сплачувалось позивачу у зв`язку із відсутністю відомостей про облік його робочого часу. Щодо позовних вимог про виплату різниці в грошовому забезпеченні, скаржник вказав про те, що суд без належного обґрунтування зобов`язав відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення між невідомо якою посадою позивача (перебування позивача у розпорядженні ГУМВС) та посадою, на яку позивач був призначений в порядку п.21 Положення (старшого оперуповноваженого СКР ВМ (с. Липці) Харківського РВ ГУ).
Позивачем до Суду надані заперечення на касаційну скаргу, в яких вказує про те, що ним направлялись відповіді на всі листи відповідача із повідомленням причин відсутності на роботі та неможливістю прибути до УКЗ. Позивач вказує, що до спірних правовідносин суд апеляційної інстанції правильно застосував приписи пункту 40 "в" Положення №114, оскільки саме цей розділ стосується питань призначення, переміщення і просування по службі. Крім того, позивач зазначив, що після зарахування у розпорядження він продовжував отримувати грошове забезпечення відповідно до попередньої посади. Отже, незаконне призначення його на посаду старшого оперуповноваженого призвело до зменшення розміру його грошового забезпечення.
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач працював в органах внутрішніх справ з 1989 року по 05.11.2015 року на різних посадах, має спеціальне звання полковника міліції та статус учасника бойових дій. З 26.02.2014 до 25.07.2015 обіймав посаду начальника відділу захисту прав інтелектуальної власності Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю (УДСБЕЗ) ГУМВС України в Харківській області.
25.05.2015 наказом ГУМВС України в Харківській області № 637, виданим на підставі наказу МВС України від 30.04.2015 № 510, оголошено перелік змін у штатах Головного управління, а саме в Управлінні державної служби боротьби з економічною злочинністю скорочені усі посади, створено Управління протидії злочинності у сфері економіки (УПЗСЕ) з новою структурою. Працівникам вказаного підрозділу було доведено до відома про наступне скорочення.
У зв`язку з тим, що позивач був відсутній в цей час на службі, його з наказом про скорочення усіх посад у підрозділі ознайомити не надалось можливим, про що 25.05.2015 на ім`я начальника ГУМВС було складено відповідний рапорт.
16.06.2015 до ГУМВС надійшов рапорт ОСОБА_1 з проханням призначити його на посаду начальника відділу створеного УПЗСЕ, який було направлено начальнику вказаної служби для погодження. Одночасно позивачу було направлено листа від 19.06.2015 за № 7/7407, яким повідомлялось про необхідність подати новий належним чином оформлений рапорт із зазначенням назви відділу, до якого він бажав би призначитися, для погодження начальнику УПЗСЕ.
У зв`язку з тим, що після направлення вказаного листа позивач до ГУМВС так і не прибув, 14.07.2015 за вих. № 7/9648 йому повторно було направлено листа з проханням прибути до УКЗ до вирішення питання подальшого проходження служби.
Наказом ГУМВС від 24.07.2015 № 364 о/с у зв`язку із відсутністю ОСОБА_1 та не призначенням на будь-яку посаду у створеному УПЗСЕ його було зараховано у розпорядження ГУМВС з 25.07.2015.
Згідно листів від 29.07.2015 за вих. № 7/10323 УКЗ ГУМВС та від 05.08.2015 за вих. № 7/10772 позивачу повідомлялося про закінчення терміну реалізації наказу ГУМВС від 25.05.2015 № 637, прийняття рішення про зарахування його у розпорядження ГУМВС та запрошення до УКЗ для вирішення питання подальшого проходження служби.
На вищезазначені листи позивачем було надано письмові відповіді, в яких повідомлено, що позивач знаходиться на лікарняному, після проходження курсу лікування та отримання лікарняного листа, який надається після завершення лікування, копію буде направлено на адресу відповідача.
14.08.2015 начальником УКЗ Іванчишиним I.I. на ім`я начальника ГУМВС складено доповідну записку, де вказано, що у зв`язку з тим, що термін перебування ОСОБА_1 у розпорядженні ГУМВС закінчувався, запропоновано призначити ОСОБА_1 на вакантну посаду. Одночасно було складено висновок щодо подальшого проходження служби позивачем та визначено про його призначення на вакантну посаду старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку відділу міліції (с. Липці) Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області (з обслуговування Харківського району та м. Люботин). Вказаний висновок 14.08.2015 затверджено начальником ГУМВС Дмитрієвим А.А .