ПОСТАНОВА
Іменем України
21 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/17566/18
адміністративне провадження №К/9901/20617/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року (колегія суддів у складі: Костюк Л.О., Бужак Н.П., Пилипенко О.Є.) у справі №826/17566/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛЦ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
у с т а н о в и в :
У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЛЦ" звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області №898477/42027407 від 29 серпня 2018 року; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №12 від 31 липня 2018 року, складену ТОВ "ТЛЦ", датою її фактичного надходження - 31 липня 2018 року.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач двічі намагався оскаржити його в апеляційному порядку.
Так, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишено без руху у зв`язку з несплатою апелянтом судового збору, надано останньому строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою апеляційного суду від 21 березня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року повернуто апелянту у зв`язку з несплатою судового збору.
Після цього, відповідач вдруге звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, до якої долучив докази сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, яка є предметом даного касаційного оскарження, Головному управлінню ДФС у Київській області відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його скаргою на рішення суду першої інстанції.
Приймаючи зазначене рішення апеляційний суд виходив з того, що Головним управлінням ДФС у Київській області пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а наведені скаржником причини пропуску такого строку не є поважними і не можуть вважатися достатньою підставою для його поновлення. У зв`язку з цим суд, керуючись положеннями пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про наявність підстав до відмови у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління ДФС у Київській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на продовження розгляду до цього ж суду. В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник зазначає, що апеляційним судом не було надано належної правової оцінки доводам податкового органу щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Позивач своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу у встановлений судом строк не скористався, що не є перешкодою до касаційного перегляду справи.
Касаційний перегляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України).
За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.