ПОСТАНОВА
Іменем України
21 жовтня 2019 року
Київ
справа №804/4143/18
адміністративне провадження №К/9901/17751/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року (головуюча суддя Юхно І.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючої судді Ясенової Т.І., суддів - Головко О.В., Суховарова А.В.) у справі №804/4143/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування наказу та податкового повідомлення-рішення,
установив:
У червні 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому просив скасувати:
наказ ГУ ДФС в Дніпропетровській області №213-п від 17 січня 2018 року про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 ;
податкове повідомлення-рішення №0005361410 від 2 березня 2018 року про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій за порушення статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
В обґрунтування позовних вимог вказував на відсутність законних підстав для прийняття наказу про проведення перевірки, а висновки контролюючого органу, зроблені за наслідками перевірки, вважав необґрунтованими й такими, що не відповідають дійсності.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушенням судами норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалені судами рішення і прийняти нове, яким позов задовольнити.
Касаційну скаргу її заявник обґрунтовує доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві та в апеляційній скарзі, наголошує на незаконності наказу про проведення перевірки, зважаючи на відсутність доказів отримання відповідачем у встановленому законом порядку інформації від державних органів чи органів місцевого самоврядування про можливі або фактичні порушення позивачем положень податкового законодавства, контроль за яким покладено на відповідача. Також стверджує, що службова записка податкового органу не може бути підставою до проведення перевірки цим же суб`єктом владних повноважень. Окрім того, скаржник наголошує на тому, що достовірно вирахувати залишок об`єму газу пропан-бутану у цистерні (ємності) неможливо з огляду на його хімічний склад та фізичні властивості, тим більше без застосування спеціальних знань у галузі хімії, роботи посудин, що працюють під тиском, та інших галузей наук. Також, позивач зауважує, що суди не звернули увагу на те, що відповідачем не було надано обґрунтованого розрахунку суми товару, який не облікований у встановленому порядку.
Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу в межах встановленого судом строку не скористалось, що не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суди встановили, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований виконавчим комітетом Дніпровської міської ради як фізична особа-підприємець. Згідно з інформацією, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основний вид діяльності позивача за КВЕД 47.99 є "інші види роздрібної торгівлі поза магазинами".
У зв`язку із надходженням інформації, яка свідчить про можливі порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства в частині здійснення розрахункових операцій, касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, а саме: реалізація скрапленого газу без реєстратора розрахункових операцій, 17 січня 2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровської області прийнято наказ №213-п, яким призначено проведення фактичної перевірки діяльності позивача за адресою: АДРЕСА_4, з питань дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Датою початку перевірки визначено 17 січня 2018 року, тривалість - не більше 10 діб.
На підставі наказу від 17 січня 2018 року №213-п посадовим особам Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 видано направлення на перевірку від цієї ж дати за №265 та №266.
Відповідно до акту від 17 січня 2018 року №00756, складеного вказаними посадовими особами контролюючого органу, після ознайомлення із направленнями на перевірку особа, що працює у ФОП ОСОБА_1 та проводить розрахункові операції, - ОСОБА_4 розписатися у направленнях відмовився.
У період з 17 по 26 січня 2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої складено акт №000756.
Як встановили суди з наявних у матеріалах справи пояснень ОСОБА_5 - сторожа на автомобільній газозаправній станції (АГЗС) (АДРЕСА_4) 18 січня 2018 року о 08:00 год. останнім було замінено ОСОБА_6 на АГЗС за вказаною адресою; надати в повному обсязі документи, що стосуються об`єкта перевірки, ОСОБА_5 не мав можливості, оскільки вони знаходились у його роботодавця. Поряд з тим, у ОСОБА_5 була у розпорядженні копія дозволу №0156.17.12 від 9 лютого 2017 року та паспорт якості 074/16 від 25 липня 2016 року, з яких перевіряючими були зроблені світлокопії.
Згідно з актом перевірки реєстратор розрахункових операцій не зареєстрований в органах доходів і зборів; до перевірки не надано книгу обліку розрахункових операцій на реєстратор розрахункових операцій (не зареєстрована в органах доходів і зборів); інші документи також не надані до перевірки.
Перевіркою встановлено такі факти:
- проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі розрахункового документа встановленого зразка (фіскального чека) на загальну суму 182,00 грн;
- ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної фіскальної служби в повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки;
- порушено встановлений законодавством порядок ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а саме: встановлено зберігання з метою збуту газу скрапленого в цистерні ємністю 6000 літрів - 90% наповнення, що дорівнює 5400 літрів за ціною реалізації 12,40 грн/літр, на загальну суму товару 66960,00 грн.
За висновками акту перевірки відповідачем встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 1, 2, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій в сфері торгівлі громадським харчуванням та послуг"; підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20, статті 81, пункту 82.5 статті 85 Податкового кодексу України.
26 січня 2018 року посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складено акт №000756/1, яким засвідчено факт відмови ФОП ОСОБА_1 від ознайомлення та підписання акту фактичної перевірки.
У подальшому, 2 березня 2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровської області прийнято податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 133 921,00 грн.
Не погоджуючись із наказом про призначення перевірки та з прийнятим за наслідками її проведення податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов висновку, що відповідач при прийнятті спірного наказу та винесенні податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України. Суди виходили з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували обставини, зафіксовані контролюючим органом в акті перевірки, а саме: факт проведення позивачем розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій і без видачі відповідного розрахункового документа, а також реалізацію товару, необлікованого в установленому порядку.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними обставин справи, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку, що суди правильно вирішили спір, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Статтею 80 ПК України регламентовано порядок проведення фактичної перевірки, пункт 80.1 якої визначає, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
За змістом підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Отже, виходячи з викладеного, отримання в установленому законодавством порядку інформації від державного органу, яка свідчить про можливі (імовірні) порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи, має наслідком ініціювання цим органом фактичної перевірки.
Відповідно до пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.