ПОСТАНОВА
Іменем України
21 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/26890/15
адміністративне провадження №К/9901/20862/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Усенко Є.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧК Альтернатива" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2019 року (головуюча суддя Вєкуа Н.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року (головуючий суддя - Парінов А.Б., судді - Беспалов О.О., Ключкович В.Ю.) у справі №826/26890/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧК Альтернатива" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧК Альтернатива" (далі - ТОВ "ЧК Альтернатива", Товариство) звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 серпня 2015 року за №0005992208, яким збільшено суму грошового зобов`язання із податку на прибуток у сумі 120365,00 грн та нараховано штрафні санкції у сумі 30091,25 грн, і №0006002208, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 133740,00 грн та нараховано штрафні санкції у сумі 66870,00 грн.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2017 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ "ЧК Альтернатива" відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким позовні вимоги Товариства задоволено: визнано протиправними та скасовано прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 27 серпня 2015 року №0005992208 та №0006002208.
Постановою Верховного Суду від 31 липня 2018 року скасовано зазначені вище рішення, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За наслідками нового розгляду справи рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року, у задоволенні позову ТОВ "ЧК Альтернатива" відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник посилається на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права при розгляді справи, а також звертає увагу на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме: розгляд справи в апеляційній інстанції здійснювався неповноважним складом суду.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не є перешкодою для касаційного перегляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Відповідно до частин першої та другої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає, у зв`язку з наступним.
Статтею 37 КАС України передбачено випадки, за яких повторна участь судді в розгляді адміністративної справи є недопустимою.
Так, відповідно до частини другої вказаної статті суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.