Постанова
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 183/3924/18
провадження № 51-283 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Остапука В.І., Слинька С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Руденко О.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року у кримінальному провадженні № 12018040350001011 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого, останній раз за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2017 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 186 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2018 року ОСОБА_1 засуджено:
- за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового складання зазначеного покарання та покарання, призначеного за вироком від 03 листопада 2017 року, ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 29 по 31 травня 2018 року та з 13 червня по 13 липня 2018 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року вирок місцевого суду змінено. Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 03 листопада 2017 року та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
В решті вирок залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 29 травня 2018 року приблизно о 12:35 год. на вул. Гетьманській у м. Новомосковську умисно, повторно, з корисливих мотивів, відкрито, шляхом ривка викрав у ОСОБА_2 мобільний телефон, чим заподіяв потерпілій шкоду на суму 3 329,10 грн.
Він же 12 червня 2018 року приблизно о 14:32 год. у приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" по АДРЕСА_2 умисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що продавець ОСОБА_3 відволіклась, незаконно проник до ящика, обладнаного для зберігання грошових коштів, звідки викрав 2 070 грн, що належали ОСОБА_4 . У цей момент його дії помітила продавець магазину, яка почала вимагати повернення грошей, однак ОСОБА_1, ігноруючи ці вимоги, залишив місце вчинення злочину.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що йому не надали можливості виступити з останнім словом, вирок було проголошено за його відсутності, а призначене судом покарання за сукупністю злочинів та вироків не відповідає вимогам закону і є надто суворим.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та просив залишити судові рішення без зміни.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК Українисуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оскаржуються. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Твердження засудженого про те, що йому не надали можливості виступити з останнім словом не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Згідно аудіозапису та журналу судового засідання, суд після проведення судових дебатів відповідно до ст. 365 КПК України надав ОСОБА_1 можливість виступити з останнім словом, в якому обвинувачений просив не призначити йому суворе покарання.