Постанова
Іменем України
21 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 742/983/17
провадження № 61-31614 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Кривцової Г. В.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 червня 2017 року у складі судді Гумена В. М. та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Тагієва С. Р., Бобрової І. О., Онищенко О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків (упущеної вигоди).
Позовна заява мотивована тим, що на підставі договору купівлі-продажу державного майна батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 придбав нежитлові будівлі загальною площею 169,6 кв. м, розташовані по АДРЕСА_1 , а 19 червня 2003 року він провів державну реєстрацію придбаного за вищевказаним договором нерухомого майна та самовільно побудованих прибудов і господарських будівель. Згода на оформлення документів була надана рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області від 10 червня 2003 року № 359.
17 березня 2007 року відповідно до нотаріально посвідченого договору дарування ОСОБА_2 подарував своєму сину - відповідачу ОСОБА_1 - вищезазначене нерухоме майно. Відповідно до інформації з комунального підприємства "Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради Грабовець С. В. з часу укладення договору дарування та станом на кінець 2012 року щодо реєстрації права власності на подаровані йому нежитлові об`єкти не звертався. Згідно з повідомленням міськрайонного управління у Прилуцькому районі та м. Прилуках Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області у період з 2006 по 2016 роки договір оренди земельної ділянки площею 1 984 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_1, у встановленому законом порядку не зареєстрований.
У 2010 році ОСОБА_1 звернувся до Прилуцької міської ради Чернігівської області з заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки під нежитлові будівлі по АДРЕСА_1 , а у 2011 році - звернувся з заявою про надання цієї земельної ділянки в оренду терміном на 5 років для обслуговування нежитлових будівель.
Рішенням Прилуцької міської ради Чернігівської області від 24 червня 2010 року № 6 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Рішенням Прилуцької міської ради Чернігівської області від 05 травня 2011 року № 5 відповідачу затверджено проект землеустрою щодо відведення та надано йому в оренду земельну ділянку площею 1984 кв. м для обслуговування нежитлових будівель по АДРЕСА_1, терміном на 5 років.
Прилуцькою міською радою Чернігівської області неодноразово ОСОБА_1 надсилалися листи з вимогою невідкладного здійснення заходів щодо оформлення відповідного договору та державної реєстрації права оренди на вищевказану земельну ділянку, проте відповідачем вказаних дій вчинено не було, договір оренди земельної ділянки у встановленому законом порядку не укладено й не зареєстровано.
Відповідач продовжував використовувати будівлі, які розташовані на вищезазначеній земельній ділянці, без укладення договору оренди, отримуючи дохід від використання майна, проте належних платежів до міського бюджету за використання земельної ділянки, яка належить територіальній громаді, не сплачував, чим спричинив міській раді збитки.
З урахуванням викладеного прокурор просив суд стягнути на користь місцевого бюджету м. Прилуки Чернігівської області з ОСОБА_1 збитки у вигляді упущеної вигоди від оренди вищевказаної земельної ділянки, які виникли у зв`язку з ненадходженням до місцевого бюджету з січня 2014 року по листопад 2016 року грошових коштів у розмірі 120 333 грн 44 коп.
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до Прилуцької міської ради Чернігівської області, в якому просив суд визнати недійсним пункт 3.1 рішення Прилуцької міської ради Чернігівської області від 24 червня 2010 року № 6 "Про надання, вилучення, затвердження конфігурації земельних ділянок, дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою та проекту відведення земельних ділянок", яким йому надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель по АДРЕСА_1, та пункт 14.2 рішення Прилуцької міської ради Чернігівської області від 05 травня 2011 року № 5, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано її в оренду терміном на 5 років площею 1984 кв. м для обслуговування нежитлових будівель по АДРЕСА_1 .
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що оскаржувані рішення міської ради прийняті з порушення положень ЗК України, так як він не є власником нежитлових приміщень, розташованих на переданій йому в оренду земельній ділянці, що свідчить про протиправність дій Прилуцької міської ради Чернігівської області.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 травня 2017 року зустрічний позов ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження з позовом заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 червня 2017 рокупозов заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету м. Прилуки Чернігівської області упущену вигоду від оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 за період з березня 2014 року по листопад 2016 року включно у розмірі 115 448 грн 64 коп. У решті позову прокурора відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішеннями Прилуцької міської ради Чернігівської області від 24 червня 2010 року № 6 та від 05 травня 2011 року № 5, винесеними на підставі заяви ОСОБА_1, останньому надано в оренду спірну земельну ділянку терміном на 5 років, яку він з часу отримання в оренду використовував для обслуговування належних йому на підставі договору дарування від 17 березня 2007 року нежитлових приміщень. Вказані обставини підтверджуються, у тому числі податковими деклараціями та додатками до них, згідно з якими саме фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), а не його батько, нараховував і сплачував суму орендної плати за земельну ділянку, земельний податок без договору оренди землі, укладеним з ним договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Таким чином, ОСОБА_1 використовує спірну земельну ділянку з січня 2014 року по листопад 2016 року без належного правового оформлення договору оренди, чим позбавив територіальну громаду м. Прилуки Чернігівської області, як власника землі, права на отримання від цієї земельної ділянки доходу у розмірі орендної плати, унаслідок чого з останнього підлягають стягненню збитки у межах строку позовної давності, тобто за період з березня 2014 року по листопад 2016 року.
ОСОБА_1 свої вимоги про визнання недійсними рішень Прилуцької міської ради Чернігівської області від 24 червня 2010 року № 6 та від 05 травня 2011 року № 5 належними та допустимими доказами не підтверджено.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 був законним власником нерухомого майна, яке розташовано по АДРЕСА_1, та користувався земельною ділянкою для його обслуговування без укладення відповідного договору оренди земельної ділянки, орендну плату не сплачував, чим завдав міській громаді в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області збитки у вигляді упущеної вигоди, яку судом першої інстанції вірно стягнуто у межах строку позовної давності.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 ніколи не був власником нежитлових приміщень по АДРЕСА_1, унаслідок чого він не був користувачем спірної земельної ділянки, тобто збитків Прилуцькій міській раді Чернігівської області не спричиняв. Рішення Прилуцької міської ради Чернігівської області від 24 червня 2010 року № 6 та від 05 травня 2011 року № 5 винесені з порушенням положень ЗК України, оскільки ОСОБА_1 не був власником нерухомого майна по АДРЕСА_1 . Крім того, у Прилуцької міської ради Чернігівської області були відсутні повноваження на передачу останньому в оренду спірної земельної ділянки, так як вона є землею державної власності, а не комунальної.
Доводи особи, яка подала заперечення
У січні 2018 року Прилуцька міська рада Чернігівської області подала заперечення на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на його законність не впливають. На підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 17 березня 2007 року ОСОБА_2 подарував своєму сину - ОСОБА_1 нерухоме майно по АДРЕСА_1 . У пункті 13 вказаного договору передбачено, що право власності "обдарованого" на дарунок виникає з моменту його прийняття. "Обдарований" свідчить, що дарунок приймає. Прийняттям дарунка вважатиметься одержання оригіналу примірника цього договору після його нотаріального посвідчення. ОСОБА_1 у порушення положень статті 182 ЦК України не здійснив державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1, хоча користувався цим майном і земельною ділянкою, на якій воно розташовано, але орендну плату за неї не сплачував, чим завдав міській раді збитків.