Постанова
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 310/6532/18
провадження № 61-8747св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 20 березня 2019 року в складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Маловічко С. В., Гончар М. С.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, скасування реєстрації права власності на квартиру, поновлення реєстрації права власності.
Позовні вимоги мотивовано тим, що з 20 липня 1990 по 21 березня
2018 року сторони перебували у шлюбі, мають дорослу дочку. У 2015 році у зв`язку із частими головними болями і почуттям постійної втоми він проходив курс стаціонарного лікування у неврологічному відділенні Центральної клінічної лікарні "Укрзалізниці" в місті Харкові і в Харківській обласній клінічній психіатричній лікарні. 06 жовтня 2015 року належну йому квартиру АДРЕСА_1 він подарував ОСОБА_2
Посилаючись на те, що договір було укладено проти його волі, під впливом психологічного тиску з боку дружини, яка погрожувала знову покласти його в психіатричну лікарню і залишити там назавжди, просив суд про задоволення позову з підстав, передбачених статтею 231 ЦК України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області
від 18 грудня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту укладення договору під впливом психологічного тиску з боку обдарованої. При вчиненні правочину позивач усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними, не перебував у хворобливому стані, не страждав на захворювання, що перешкоджають усвідомленню суті правочину, розумів природу цього правочину, свої права та обов`язки за договором. Договір укладався між сторонами у відповідності з їхньою справжньою волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску, на вигідних для них умовах, про що зазначено у пункті 10 оспорюваного договору.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 20 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області
від 18 грудня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду мотивована тим, що судом першої інстанції ухвалене рішення на повно з`ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі:
22 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 20 березня 2019 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що апеляційним судом безпідставно відмовлено у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи з 20 березня 2019 року, чим позбавлено його права на професійну правничу допомогу, оскільки погіршення стану його здоров`я, а саме болі у спині, підтверджено картою огляду амбулаторного хворого від 19 березня 2019 року № 386, яка була додана до заяви, що є поважною причиною. Крім того, представник ОСОБА_1 - адвокат
Петровська В. М. не мала можливості приймати участь у розгляді справи у зв`язку з виїздом із Запорізької області з 18 березня 2019 року
по 21 березня 2019 року.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції фактично позбавив його можливості надати письмовий доказ на підтвердження своїх позовних вимог, а саме - висновок спеціалістів з питань судово-медичної експертизи № 27/к КУ Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи ЗОР від 01 лютого 2019 року, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Доводи інших учасників справи:
У червні 2019 року ОСОБА_2 подала через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду відзив, в якому просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного суду від 20 березня 2019 року без змін.
У липні 2019 року ОСОБА_1 подав через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду пояснення на відзив ОСОБА_2, в яких просить не приймати до уваги пояснення, твердження та міркування, викладені ОСОБА_2 у відзиві на касаційну скаргу.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 310/6532/18 з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.
У червні 2019 року матеріали цивільної справи № 310/6532/18 надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.