Постанова
Іменем України
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 757/6782/19
провадження № 61-15443св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області
заінтересовані особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", Акціонерне товариство "Перший інвестиційний банк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2019 року у складі судді Матійчук Г. О. та постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Кравець В. А., Махлай Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У лютому 2019 року Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - ГУ ДФС у Житомирській області) звернулося до суду із заявою про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, в якій просило зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", Акціонерне товариство "Перший інвестиційний банк" (далі - АТ "Перший інвестиційний банк"), Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") розкрити банківську таємницю відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року, заяву ГУ ДФС у Житомирській області про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, визнано неподаною та повернуто заявнику.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що заявником не виконані вимоги ухвали суду від 12 лютого 2019 року про залишення заяви без руху, а саме не надано правового обґрунтування звернення до суду з вимогою про розкриття інформації, яка міститься банківську таємницю, одночасно до кількох банків та не зазначено межі розкриття інформації, яка містить банківську таємницю.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2019 року ГУ ДФС у Житомирській області звернулося до Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги зазначало, що згідно з частиною п`ятнадцятою та шістнадцятою статті 28 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким підсудна справа.
Заява про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, була подана з дотриманням вимог статті 347 ЦПК України до Печерського районного суду м. Києва за місцезнаходженням АТ КБ "ПриватБанк".
Окрім того, у заяві про усунення недоліків було вказано про необхідність отримання ГУ ДФС у Житомирській області інформації про обсяг та обіг коштів по банківським рахункам, відкритим на ім`я фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із зазначенням контрагентів за період з 01 січня 2015 року по дату ухвалення судом рішення. Відтак заявником були зазначені межі розкриття інформації, яка містить банківську таємницю відповідно до пункту 5 частини першої статті 348 ЦПК України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Печерського районного суду міста Києва.
09 вересня 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою судді Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що у лютому 2019 року ГУ ДФС у Житомирській області звернулося до Печерського районного суду м. Києва із заявою про розкриття АТ КБ "ПриватБанк", ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", АТ "Перший інвестиційний банк" інформації, що містить банківську таємницю, стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2019 року заяву ГУ ДФС у Житомирській області залишено без руху для обґрунтування необхідності та зазначення обставин, за яких вимагається розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо фізичної особи-підприємця трьома різними банками, зазначення обсягу (меж розкриття) інформації, яка міститься банківську таємницю, а також мету використання отриманої інформації у майбутньому.