Постанова
Іменем України
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 626/562/16-ц
провадження № 61-18340св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Харківської області від 06 грудня 2016 року в складі колегії суддів: Пономаренко Ю. А., Міненкової Н. О., Шевченко Н. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 21 липня 2011 року між банком
та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 20 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків
за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором не виконувала,
у зв`язку з чим станом на 29 лютого 2016 року утворилась заборгованість
у розмірі 40 544,55 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом -
20 096,07 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом -
16 991,60 грн, заборгованості за пенею та комісією -
1 050,00 грн, штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500,00 грн, штраф (процентна складова) - 1 906,88 грн.
Ураховуючи викладене, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути
з ОСОБА_1 на свою користь банку заборгованість у розмірі
40 544,55 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Красноградського районного суду Харківської області
від 01 липня 2016 року в складі судді Дудченка В. О. у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з наданих позивачем доказів не можливо встановити факт укладання ОСОБА_1 кредитного договору з ПАТ КБ "ПриватБанк" від 21 липня 2011 року б/н
на суму 20 000,00 грн, тому позовні вимоги банку не підлягають задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 06 грудня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Рішення Красноградського районного суду Харківської області
від 01 липня 2016 року скасовано та ухвалено нове. Позовні вимоги
ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1
на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором
у сумі 20 096,07 грн, заборгованість за процентам за користування кредитом у сумі 16 991,60 грн, пеню за несвоєчасність виконання зобов`язань
за договором в сумі 1 050 грн, а всього - 38 137,67 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала, тому заборгованість за кредитом, проценти за користування кредитом, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором підлягають стягненню на користь банку. При цьому пеня нарахована відповідно до пункту 1.1.5.25 Умов та Правил надання банківських послуг не підлягає стягненню, оскільки матиме місце подвійне стягнення за прострочення відповідачем виконання своїх обов`язків по поверненню кредиту, сплаті відсотків і комісійної винагороди, тому в цій частині позовні вимоги банку не підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду та залишити
в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу
№ 626/562/16-ц із Красноградського районного суду Харківської області.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
23 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
04 червня 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2019 року вказану справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду
є незаконним та необґрунтованим. ОСОБА_1 не укладала
з ПАТ КБ "ПриватБанк" кредитний договір 21 липня 2011 року та не отримувала кредит у розмірі 20 000, 00 грн.
21 липня 2011 року вона відкрила карту в ПАТ КБ "ПриватБанк" для отримання допомоги по безробіттю, у зв`язку з чим нею заповнено анкету-заяву.
Вважає, що виписка з особового рахунку про рух грошових коштів
за кредитним договором від 21 липня 2011 року б/н сфальсифікована банком та не є належним доказом укладення спірного договору.
Також посилається на статтю 18 Закон України "Про захист прав споживачів" та зазначає, що умови кредитного договору є несправедливими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30 жовтня 2008 року на ім`я ОСОБА_1 відкритий розрахунковий рахунок № НОМЕР_1, за яким їй видавалось чотири кредитні картки: № НОМЕР_2 строком дії до березня 2017року,
№ НОМЕР_5 строком дії до березня 2016 року,
№ НОМЕР_6 строком дії до червня 2012 року, № НОМЕР_3 строком дії до лютого 2010 року.
30 жовтня 2008 року ОСОБА_1 у ПАТ КБ "ПриватБанк" відкритий рахунок та надана кредитна картка "Універсальна" № НОМЕР_3 .
21 липня 2011 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ " ПриватБанку" та отримала нову кредитну картку № НОМЕР_4 . Заборгованість за кредитною карткою "Універсальна" № НОМЕР_3 була переведена на кредитну картку "Універсальна Gold", оскільки укладений новий кредитний договір, що підтверджується випискою по особовому рахунку позичальника за період з 30 жовтня 2008 року по 07 листопада 2016 року.
21 липня 2011 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір б/н, відповідно до умов якого остання отримала кредит
у розмірі 20 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом
у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом
з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданого ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором ОСОБА_1 станом
на 29 лютого 2016 року становила 40 544,55 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом - 20 096,07 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом - 16 991,60 грн, заборгованості за пенею
та комісією - 1 050,00 грн, штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов
та Правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) -
500,00 грн, штраф (процентна складова) - 1 906,88 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції
частково не відповідає.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та
вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).