Постанова
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 641/2390/17
Провадження № 61-30444св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Кривцової Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: прокуратура Харківської області, Державна казначейська служба України,
представник Державної казначейської служби України - Мельниченко Віталій Сергійович,
треті особи: Голова Вищої ради правосуддя Бенедисюк Ігор Михайлович, народний депутат України Каплін Сергій Миколайович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1, Державної казначейської служби України та заступника прокурора Харківської області на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 липня 2017 року у складі судді Григор`єва Б. П. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Пилипчук Н. П., Піддубного Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України
у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України треті особи: Голова Вищої ради правосуддя Бенедисюк Ігор Михайлович, Народний депутат України Каплін Сергій Миколайович про відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що листом прокуратури Харківської області від 25 листопада 2016 року № 15/1-299-16 його проінформували про те, що кримінальні провадження № 4201220030000010, № 42015220000000495,
№ 52016000000000170 об`єднані в одне провадження, розслідування по ним проводить старший слідчий першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Малинко В.Є. До цих подій по кожному із кримінальних проваджень прокуратурою Харківської області неодноразово виносились постанови про закриття кримінального провадження, які були скасовані судами.
06 грудня 2007 року Харківський апеляційний адміністративний суд частково задовольнив його позовні вимоги до Харківського національного університету внутрішніх справ в частині поновлення на роботі, стягнення суми, перерахунку вислуги років. Постановою суду встановлено, що дії відповідача не відповідали дисциплінарному уставу.
23 квітня 2008 року він звернувся до прокуратури Харківської області з заявою, яка стосується його незаконного звільнення з роботи, невиконання постанови суду, невиплати заробітної плати. Матеріали були перенаправленні до прокуратури Комінтернівського району м. Харкова, яка неодноразово виносила необґрунтовані постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, які були скасовані судами першої інстанції, а суди апеляційної інстанції залишали їх в силі.Після зазначених подій матеріали були передані до прокуратури Харківської області та 26 грудня 2012 року була відкрита кримінальна справа № 4201220030000010.
26 вересня 2014, 21 листопада 2014, 27 серпня 2015, 30 жовтня 2015,
24 грудня 2015, 28 березня 2016 року слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3 виносив постанови про закриття кримінального провадження, які були скасовані постановами суду. В ухвалах суду було зазначено, що слідчим не проведено жодної слідчої дії, постанови слідчого є ідентичними за змістом. 20 листопада 2015 року Червонозаводський районний суд м. Харкова скасував постанову прокуратури Харківської області від 30 жовтня 2015 року про закриття кримінального провадження. Нічого не змінилось і в наступних постановах слідчого. Слідчий не проводив необхідних слідчих дій, а судові ухвали про зобов`язання провести слідчі дії повністю ігнорував. Коли
06 липня 2015 року він знайомився з матеріалами кримінального провадження в суді, то побачив, що зникло процесуальне рішення, а саме постанова прокурора про скасування винесеної ОСОБА_3 постанови
від 26 вересня 2014 року, таким чином ОСОБА_3 знищує процесуальні документи. Також в своїх заявах від 17 липня 2014 року та від 02 вересня 2014 року йшла мова про злочини скоєнні працівниками Харківського національного університету внутрішніх справ, прокуратури Комінтернівського району м. Харкова, прокуратури Харківської області, Генеральної прокуратури України (далі-ГПУ) та інших. Постановами Печерського районного суду м. Києва були задоволені його скарги та визнана неправомірною бездіяльність ГПУ відносно невиконання постанови суду. ГПУ надсилала матеріали на перевірку до прокуратури Харківської області, яка в свою чергу надсилала матеріали до прокуратури Комінтернівського району м. Харкова та нічого не змінювалось.
На підставі вказаного, ОСОБА_1 просив суд відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 512 000,00 грн, завдану внаслідок злочинної бездіяльності посадових осіб при проведенні перевірки в рамках кримінального провадження № 42012220030000010 та зобов`язати Державну казначейську службу України перерахувати йому вказані грошові кошти.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 липня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 7 000,00 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач неодноразово звертався до суду щодо оскарження дій прокурорів про внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань, йому тривалий час довелося захищати свої порушенні права. Факт порушення прав ОСОБА_1 встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили, що відповідно до статті 1174 ЦК України є підставою для відшкодування шкоди, завданої позивачу незаконними рішеннями, дією і бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23 жовтня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1 і прокуратури Харківської області відхиллено. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова
від 28 липня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що підставою для відшкодування моральної шкоди є встановлення преюдиційними судовими рішеннями Червонозаводського районного суду м. Харковапротиправності бездіяльності прокуратури Харківської області, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про застосування до спірних правовідносин положень статті 1174 ЦК України. Розмір моральної шкоди визначено відповідно до поданих доказів, вимог розумності й справедливості.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова
від 28 липня 2017 року і ухвалу Апеляційного суду Харківської області
від 23 жовтня 2017 року в частині незадоволених позовних вимог й задоволити позов повністю.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції правильно застосували норми закону щодо відшкодування моральної шкоди, проте не досліджені всі обставини справи, на які він звертав увагу у позовній заяві, де він детально пояснював всі обставини по кожному із кримінальних проваджень. Зазначає, що суди не звернули уваги на такі моменти, як неодноразове винесення постанов про закриття кримінального провадження, які були скасовані судами, як безпідставні й незаконні.
У касаційних скаргах, поданих у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Державна казначейська служба України і заступника прокурора Харківської області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Касаційні скарги Державної казначейської служби України і заступника прокурора Харківської області є ідентичними й мотивовані тим, що посадовими особа органів прокуратури будь-яких протиправних дій стосовно ОСОБА_1 не вчинено і доказів протиправності дій відповідачів позивачем не надано. Вважає, що сам факт скасування постанов про закриття кримінального провадження не свідчить про наявність моральної шкоди, протиправність дій органів прокуратури і причинно-наслідкового зв`язку між ними. На цей час відсутні судові рішення чи висновки компетентних органів, які б встановлювали факт невиконання або неналежного виконання своїх службових обов`язків посадовими особами органів прокурати. Крім того, суди не навели аргументованих мотивів стягнення моральної шкоди у розмірі 7 000,00 грн.
Відзив на касаційну скаргу до суду не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу
№ 641/2390/17 з Комінтернівського районного суду м. Харкова.