Постанова
Іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 457/993/16-ц
провадження № 61-33392св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" ,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області в складі судді Василюк Т. В. від 17 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області в складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф., від 14 вересня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" ( далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява ПАТ КБ "ПриватБанк" мотивована тим, що між банком та ОСОБА_1 23 червня 2008 року укладено кредитний договір № 235048-cred, відповідно до умов до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4000,00 доларів США строком до 23 жовтня 2009 року. З метою забезпечення виконання зобов`язання за договором № 235048-cred банк уклав договір поруки з ОСОБА_2 ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому договором. Відповідач свої зобов`язання не виконував - не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки. Станом на 01 серпня 2016 року утворилася заборгованість у розмірі 5 001,66 доларів США, яка складається з: 4 831,62 доларів США заборгованості за відсотками за користування кредитом; штрафів: 10,08 доларів США (фіксована складова) та 159,96 доларів США (відсоткова складова). Рішенням Трускавецького міського суду від 30 березня 2010 року задоволено позов про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 3 337,16 доларів США. Погашення кредиту відбувалося у період з 12 жовтня 2010 року по 26 січня 2012 року.
Збільшивши позовні вимоги, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 5 001,66 доларів США, що станом на 01 серпня 2016 року становить 124 041,14 грн, за кредитним договором № 235048-cred, вирішити питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 17 травня 2017 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором на користь ПАТ "КБ "ПриватБанк" у розмірі 5 001,66 доларів США, що станом на 01 серпня 2016 року відповідно до службового розпорядження Національного Банку України становить 124 041,14 грн, за кредитним Стягнуто з ОСОБА_1 користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 1 860,61 грн судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до вимог статей 625, 526, 599 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України) зобов`язання повинно виконуватися належним чином. Ухвалене Трускавецьким міським судом Львівської області 30 березня 2010 року рішення про стягнення боргу не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання та не позбавляє позивача права на отримання сум, передбачених умовами договору та не тягне за собою припинення дії договору.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення боргу з ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки протягом шести місяців з дня, до якого кредитні зобов`язання позичальника повинні бути виконані, банк не звернувся з позовом до поручителя, зобов`язання останнього припинилося 26 червня 2012 року.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновками, яких дійшов суд першої інстанції та вказав, що оскільки сторони погодили, що строк позовної давності становитиме 5 років, а рішення суду від 30 березня 2010 року перебувало на примусовому виконанні у виконавчій службі з 12 жовтня 2010 року по 26 січня 2012 року то саме із дати закінчення його виконання слід обчислювати строк позовної давності.
В іншій частині рішення суду першої інстанції, в апеляційному порядку не переглядалося.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми статей 549, 624, 625 ЦК України. Так судами необґрунтовано застосовано подвійну цивільно-правову відповідальність, зокрема, щодо стягнення штрафів. Вказував, що судовим рішенням задоволено позов банку та достроково стягнуто заборгованість за кредитним договором. У такому випадку нарахування процентів за користування кредитними коштами, комісій та неустойки поза строком дії договору законом не передбачено, а вимог згідно статті 625 ЦК України банк не заявляв ні в основаному позові, ні в заяві про збільшення позовних вимог.
Вказував, що усі нарахування за користування коштами та інші виплати, передбачені договором, підлягають стягненню до дати повернення позики але в межах строку позовної давності. Крім того, вказував, що судами не встановлено фактичні обставини справи, суди не сприяли всебічному та повному з`ясування обставин справи, від яких залежить правильність вирішення справи, а тому дійшли передчасного висновку про задоволення позову.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2017 року від ПАТ КБ "ПриватБанк" направило відзив на касаційну скаргу, в якому вказувало, що суди першої та апеляційної інстанції правильно застосували норми матеріального та процесуального права, тому просило судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 11 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23 червня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 235048-cred, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику строковий кредит у розмірі 4 000 доларів США строком до 23 жовтня 2009 року. ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за його користування в строки та в порядку, встановленому кредитним договором.
Пунктом 5.7 вказаного договору сторони обумовили терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагород, неустойки (пені, штрафів) тривалістю 5 років.
23 червня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки, яким ОСОБА_2 зобов`язалася відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 своїх обов`язків за кредитним договором № 235048-cred.
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 30 березня 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку заборгованість, що утворилась станом на серпень місяць 2009 року за кредитним договором № 235048-cred у розмірі 3 337,16 доларів США на користь ПАТ КБ "ПриватБанк".
Судове рішення перебувало на примусовому виконанні у виконавчій службі та виконувалося з 12 жовтня 2010 року по 26 січня 2012 року.
Станом на 01 серпня 2016 року утворилася заборгованість за кредитним договором № 235048-cred у розмірі 5 001,66 доларів США, яка складається з заборгованості за відсотками у розмірі 4 831,62 доларів США та штрафів відповідно до договору: 10,08 доларів США (фіксованої частини) та 159,96 доларів США (процентної складової).
Мотивувальна частина