ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2019 року
Київ
справа №804/1671/15
адміністративне провадження №К/9901/5736/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В., розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтійська торгівельна компанія" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подало до суду позов, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.01.2015 № 0000021501 про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 3 497 775,00 грн за жовтень 2014 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що станом на час подання позову відсутнє остаточне рішення суду, яке б забороняло позивачу відображати у податковій звітності від`ємне значення з податку на додану вартість. Позивач у податковій декларації за жовтень 2014 року не зобов`язано заповнювати рядок 23.1, в якому передбачено, зокрема, зменшення від`ємного значення за результатами камеральної перевірки.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 10.02.2015 адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення від 06.01.2015 № 0000021501.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.06.2015 залишив без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2015.
ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суди порушили норми матеріального та процесуального права: підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначає, що у разі коли за результатами перевірки податковим органом установлено перевищення платником податку задекларованого від`ємного значення на підставі податкового повідомлення-рішення за формою "В4" відображається платником зі знаком " - " у рядку 21.3 податкової декларації податкового звітного періоду, в якому таке податкове повідомлення-рішення отримано.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.07.2015 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 11.10.2019 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 15.10.2019.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Підставою для зменшення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 06.01.2015 від`ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2014 року в сумі 3 497 775 грн слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті від 19.12.2014 № 9760/1501/32649802 камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, про порушення вимог підпункту "б" пункту 200.4 статті 200, пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України, підпункту 6 пункту 4 розділу V "Порядок заповнення податкової декларації" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678.
Посилаючись на акт від 13.06.2014 № 4199/15-1/32649802 камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року, в якому викладено висновки про порушення позивачем вимог підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів, 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що полягали у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту податкової декларації за березень 2011 року податку на додану вартість в сумі 3 498 475 грн, що призвело до завищення залишку від`ємного значення (рядок 24) податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року в сумі 3 497 875 грн та до заниження податку на додану вартість за квітень 2014 року в сумі 100 грн, контролюючий орган, вважає, що позивач не заповнив рядок 21.3 декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року, в якому передбачено відображення або зменшення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби. Це порушення призвело до завищення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації за жовтень 2014 року на суму 3 497 775 грн.
Суди попередніх інстанцій також установили, що на підставі акта від 13.06.2014 № 4199/15-1/32649802 камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року, який покладено в основу висновків, зазначених в акті від 19.12.2014 № 9760/1501/32649802 камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 08.07.2014 № 0000121501 про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2014 року в сумі 3 497 875,00 грн та податкове повідомлення-рішення від 08.07.2014 № 0000131501 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 125,00 грн, зокрема в сумі 100 грн за основним платежем та в сумі 25,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
На час проведення відповідачем камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року (акт від 19.12.2014 № 9760/1501/32649802) позивач оскаржив до суду податкові повідомлення-рішення від 08.07.2014 № 0000121501 та від 08.07.2014 № 0000131501.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 19.08.2014 у справі № 804/10452/14 скасував податкові повідомлення-рішення від 08.07.2014 № 0000121501 та від 08.07.2014 № 0000131501.