ПОСТАНОВА
Іменем України
21 жовтня 2019 року
Київ
справа №813/2371/16
адміністративне провадження №К/9901/38407/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №813/2371/16
за позовом керівника Львівської місцевої прокуратури №1 до Львівської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "А.В.М.-Інвест", за участю Заступника прокурора Львівської області про визнання протиправною та скасування ухвали, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Гулида Р.М., суддів: Ліщинського А.М., Улицького В.З.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Керівник Львівської місцевої прокуратури №1 звернувся в суд з позовом до Львівської міської ради, в якому просив визнати протиправною та скасувати ухвалу №612 від 26.05.2016 року "Про погодження ТзОВ "А.В.М.-Інвест" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Шевській, 4".
2. Позовна заява мотивована тим, що земельна ділянка, про яку йдеться у спірній ухвалі, розташована на територіях, що віднесені до історичного ареалу міста Львова. На даній земельній ділянці знаходиться пам`ятка культурної спадщини національного значення. Як наслідок, відсутність категорії цільового призначення зумовить ситуацію, що на таку ділянку не поширюватиметься режим правової охорони як на землі історико-культурного призначення. Крім того, не зазначення в рішенні органу місцевого самоврядування цільового призначення земельної ділянки, на яку наданий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення, дає можливість потенційному землекористувачу для зловживань при виготовленні проекту землеустрою та визначенні цільового призначення такої ділянки.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року суд вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що інформація про категорію земель зазначається у рішенні органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в користування, а не у спірній ухвалі, яка відноситься до стадії погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року суд вирішив:
5.1. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі №813/2371/16 - скасувати та винести нову, якою позов задовольнити.
5.2. Визнати протиправною та скасувати ухвалу №612 від 26.05.2016 року "Про погодження ТзОВ "А.В.М.-Інвест" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул . Шевській, 4".
6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відсутність посилання в оскаржуваній ухвалі на те, з якої категорії за цільовим призначенням надаватиметься земельна ділянка, зумовить ситуацію, коли на таку ділянку не поширюватиметься режим правової охорони як на землі історико-культурного призначення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Львівська міська рада звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
8. Касаційна скарга аргументована тим, що відповідач правомірно не вказав інформацію про категорію земель в оскаржуваній ухвалі №612 від 26.05.2016 року, оскільки така інформація має вказуватися у рішенні органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в користування, а не на стадії погодження місця розташування цієї ділянки.
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року.
10. Верховний Суд ухвалою від 18 жовтня 2019 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.
11. Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. 26.05.2016 року Львівською міською радою прийнята ухвала №612, якою погоджено ТзОВ "А.В.М.-Інвест" місце розташування земельної ділянки та наданий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0359 га на вул. Шевській, 4 м. Львів в оренду терміном на 10 років для реставрації з переплануванням житлового будинку з відновленням первісної функції готелю та його обслуговування і влаштування дахової котельні за рахунок земель, що не надані у власність або користування.
13. Будинок, який розташований по вул. Шевській, 4 у м. Львові, належить до пам`яток архітектури національного значення, розташований в межах історичного ареалу та зони регульованої забудови міста, а також входить в ансамбль історичного центру Львова, внесеного до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Вказане підтверджується Постановою Кабінету Міністрів України №878 від 26.07.2001 "Про затвердження Списку історичних населених місць України", а також Постановою Ради Міністрів Української PCP від 24.08.1963 №970 "Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української PCP".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
15. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
16. Як передбачено ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до положень ст.144 Основного Закону України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.