1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України




21 жовтня 2019 року

Київ

справа №640/19602/18

адміністративне провадження №К/9901/20583/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Гусака М.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року (колегія суддів у складі: Мельничука В.П., суддів Ісаєнко Ю.А., Лівечецького І.О.) у справі №640/19602/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в :

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС" звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2019 року адміністративний позов задоволено частково: скасовано рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25 червня 2018 року №816866/40143853 та від 13 серпня 2018 року №880293/40143853; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні від 31 травня 2018 року №8 та від 27 червня 2018 року №7, датою їх направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач двічі намагався оскаржити його в апеляційному порядку.

Проте, внаслідок виявлених судом недоліків апеляційної скарги, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області, подану 22 лютого 2019 року, залишено без руху у зв`язку з несплатою апелянтом судового збору, надано останньому строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою апеляційного суду від 22 березня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДФС у Київській області про продовження строку на усунення недоліків; апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2019 року повернуто апелянту.

Після цього, у травні 2019 року відповідач вдруге звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, яка є предметом даного касаційного оскарження, Головному управлінню ДФС у Київській області відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2019 року.

Цією ж ухвалою апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою Головного управління ДФС у Київській області на рішення суду першої інстанції.

Приймаючи зазначене рішення апеляційний суд виходив з того, що Головним управлінням ДФС у Київській області пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а наведені скаржником причини пропуску такого строку не є поважними і не можуть вважатися достатньою підставою для його поновлення. У зв`язку з цим суд, керуючись положеннями пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про наявність підстав до відмови у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління ДФС у Київській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на продовження розгляду до цього ж суду. В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник зазначає, що апеляційним судом не було надано належної правової оцінки доводам податкового органу щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Позивач своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу у встановлений судом строк не скористався, що не є перешкодою до касаційного перегляду справи.



Касаційний перегляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України).

За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).


................
Перейти до повного тексту