ПОСТАНОВА
Іменем України
22 жовтня 2019 року
Київ
справа №822/2394/17
касаційне провадження №К/9901/18583/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2017 (суддя Петричкович А.І.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 (головуючий суддя - Матохнюк Д.Б., судді: Боровицький О.А., Сапальова Т.В.) у справі №822/2394/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.05.2017 №31858-13 та №31859-13.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 31.10.2017 позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 18.05.2017 № 31858-13 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 24680,78 грн. та № 31859-13 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 350,92 грн.
Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 11.01.2018 залишив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2017 без змін.
Головне управління ДФС у Хмельницькій області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: підпунктів 266.3.1, 266.3.3 пункту 266.3, підпункту 264.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статтей 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує на неправильності здійсненого судами попередніх інстанцій розрахунку сум податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік. Так, за позицією відповідача, такі податкові зобов`язання необхідно обчислювати, виходячи з сумарної загальної площі об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності позивача.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником об`єктів житлової нерухомості, а саме:
житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1
квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
За висновками податкового органу такі об`єкти нерухомості відповідно до вимог підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв`язку з чим Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області 18.05.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення:
№31858-13, згідно з яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у сумі 29914,42 грн.
№31859-13, згідно з яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у сумі 1166,7 грн.
При визначенні вказаних сум податкових зобов`язань податковий орган виходив з таких розрахунків:
1) 29914,42 грн. = 502,1 кв.м / 621,3 кв.м х 6081,11 грн. + 25000 грн.;
2) 1166,70 грн. = 119,2 кв.м / 621,3 кв.м х 6081,11 грн., де:
502,1 кв.м - загальна площа житлового будинку згідно з наявними у податкового органу відомостями;
119,2 кв.м - загальна площа квартири згідно з наявними у податкового органу відомостями;
621,3 кв.м - загальна площа об`єктів нерухомого майна, належних позивачу (502,1 кв.м +119,2 кв.м);
6081,11 грн. = (621,3 кв.м - 180 (пільга згідно з підпунктом "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України) х 13,78 грн. (ставка податку за 1 кв.м згідно з рішенням Хмельницької міської ради від 27.01.2016 № 2);
25000 грн. - збільшення суми податку згідно з підпунктом "ґ" підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України;
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування у відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
У спірній ситуації, судами встановлено, що згідно з рішенням Хмельницької міської ради від 27.01.2016 № 2 ставка податку для об`єктів житлової нерухомості встановлена у розмірі 1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (календарного) року за 1 кв.м.
Станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата установлена в сумі 1378 грн. (стаття 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 № 928-VIII).
Таким чином, ставка податку складає 13,78 грн. за 1 кв.м.
Підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.