ПОСТАНОВА
Іменем України
22 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/5477/18
адміністративне провадження №К/9901/17539/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2019 (головуючий суддя - П.О. Григорович)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 (головуючий суддя - О.В. Карпушова, судді - Л.В. Губська, О.В. Епель)
у справі № 826/5477/18
за позовом ОСОБА_1
до Державної фіскальної служби України,
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Генічеська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області,
про стягнення заборгованості по заробітній платі,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив стягнути з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з березня 2014 року по листопад 2014 року під час роботи в Євпаторійській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим у розмірі 32 132 грн 20 коп без урахування обов`язкових податків та зборів.
2. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що будучи незвільненим з посади першого заступника начальника Євпаторійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів, переїхавши на материкову частину України в березні 2014 року до міста Києва, враховуючи анексію Автономної республіки Крим та окупацією Автономної республіки Крим Російською Федерацією, у період з березня 2014 року по листопад 2014 року він протиправно не отримував заробітну плату, що призвело до порушення його прав та законних інтересів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість по заробітній платі, яка підлягає стягненню з відповідача на його користь.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019, позов задоволено повністю. Стягнуто з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з березня 2014 року по листопад 2014 року під час роботи в Євпаторійській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим у розмірі 32 132 грн 20 коп без урахування обов`язкових податків та зборів.
4. При прийнятті рішень суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано, що у період з другої половини березня 2014 по 28.11.2014 позивачу заробітна плата не нараховувалась та не виплачувалась, що свідчить про наявність заборгованості по заробітній платі за вказаний період. При цьому відповідальною особою за виплату позивачу заборгованості із заробітної плати є саме Державна фіскальна служба, як правонаступник Міністерства доходів і зборів України, на якого покладено обов`язок по забезпеченню фінансування Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
6. В обґрунтування вимог касаційної скарги, відповідач вказує, що виплата заробітної плати проводиться тією юридичною особою, з якою працівник перебуває у трудових відносинах, на підставі відповідних первинних документів. Структурний підрозділ Державної фіскальної служби України не відповідає за нарахування та виплату заробітної плати працівникам територіальних органів, які є окремими юридичними особами. Позиція інших учасників справи
7. У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух касаційної скарги
8. Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України.
9. Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2019 справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні без повідомлення учасників справи.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
10. На підставі наказу Євпаторійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим від 05.07.2013 №1980-о позивача прийнято на роботу на посаду першого заступника начальника Євпаторійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.
11. У зв`язку з ситуацією, що склалась, починаючи з березня 2014 року в Автономній Республіці Крим, а саме у зв`язку з тимчасовою окупацією території півострова внаслідок збройної агресії Російської Федерації та захопленням адміністративних будівель самопроголошеною владою Автономної Республіки Крим, у тому числі й будівлі Євпаторійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, подальше виконання посадових обов`язків позивачем на території Автономної Республіки Крим не представлялось можливим.
12. 3 метою забезпечення належної координації роботи органів Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, Розпорядженням Міністерства доходів та зборів України від 24.03.2014 № 55 "Про створення робочої групи" позивач був зарахований до робочої групи з координації роботи органів Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі з фактичним розташуванням робочої групи у місті Києві.
13. Наказом Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим від 24.03.2014 № 121-о "Про відрядження до робочої групи", позивач був відряджений до Міністерства доходів і зборів України на період функціонування робочої групи.
14. Починаючи з 24.03.2014 позивач у відповідності до вказаного розпорядження та наказу виконував поставлені перед робочою групою завдання.
15. На підставі Розпорядження Міністерства доходів та зборів України від 17.04.2014 №76-p раніше прийняте Розпорядження Міністерства доходів та зборів України від 24.03.2014 № 55 "Про створення робочої групи" визнане таким, що втратило чинність. Підставою скасування вказаного розпорядження стала втрата актуальності.
16. Разом з тим, позивач увійшов до складу Міжвідомчої робочої групи при Міністерстві юстиції України, що була створена з метою формування належної доказової бази, висвітлення фактів втрат держави, нанесених збитків, порушення прав юридичних та фізичних осіб внаслідок окупації Криму.
17. Міністерство доходів і зборів України листом від 28.05.2014 №1081/5/99-99-04-01-01-16 повідомило Міністерство юстиції України про згоду працівників територіальних органів Міндоходів в Автономній республіці Крим щодо участі підпорядкованих працівників, у тому числі і щодо позивача, у роботі зазначеної Міжвідомчої робочої групи.
18. Наказом Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим від 28.05.2014 № 126-о "Про відрядження до міжвідомчої робочої групи" позивач був відряджений до Міністерства юстиції України на період функціонування такої міжвідомчої робочої групи.
19. В той же час, позивач продовжував займати посаду першого заступника начальника Євпаторійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, адже не був звільнений з державної служби або переведений на іншу посаду.
20. В подальшому, на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 28.11.2014 № 1540-о позивач був звільнений за власним бажанням з посади першого заступника начальника Євпаторійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим в порядку переведення для подальшого працевлаштування до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.
21. Остання виплата заробітної плати позивачу за посадою першого заступника начальника Євпаторійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим була здійснена у березні 2014 року у розмірі 2 300 грн, яку було перераховано, як аванс за першу половину березня 2014 року.
22. Таким чином, заборгованість по заробітній платі позивача виникла з другої половини березня 2014 по листопад 2014 року.
23. Згідно наданої інформації Державною фіскальною службою України від 17.11.2017 року розрахунок заробітної плати першого заступника начальника об`єднаної державної податкової інспекції за період роботи з 01.03.2014 по 24.11.2014 становить 34 432 грн 20 коп. При цьому у березні 2014 року позивачу перераховано заробітну плату за першу половину місяця (аванс) у сумі 2 300 грн, тому заборгованість по заробітній платі за березень 2014 року становить 1 612 грн 75 коп. Всього заборгованість відповідача за період роботи позивача з 01.03.2014 по 24.11.2014 складає 32 132 грн 20 коп.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
24. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Відповідно до частини сьомої статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
26. Пунктом 24 частини другої статті 8 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" передбачено, що міністр як керівник міністерства приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є міністерство.
27. Згідно із частиною першою статті 13 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" територіальні органи міністерства утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і коштів, передбачених на утримання міністерства, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра Кабінетом Міністрів України.
28. Підпункти 3 та 7 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.