ПОСТАНОВА
Іменем України
15 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №803/1772/15
касаційне провадження №К/9901/19173/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.08.2015 (суддя Плахтій Н.Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 (головуючий суддя - Ніколін В.В., судді: Гінда О.М., Качмар В.Я.) у справі № 803/1772/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Воленерджі" до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Воленерджі" звернулось до суду з адміністративним позовом до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2015 № 000398310 та від 17.06.2015 № 000487310.
Волинський окружний адміністративний суд постановою від 12.08.2015 адміністративний позов задовольнив повністю.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.11.2016 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.08.2015 залишив без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Ковельська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області оскаржила їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.08.2015, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 та прийняти нове рішення про відмову в позові.
В обґрунтування своїх вимог Ковельська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 212.1.11 пункту 212.1, підпункту 212.3.1 пункту 212.3 статті 212, пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях).
Зокрема, зазначає, що судами не враховано, що встановлені під час здійснення перевірки порушення базувались на здійсненому аналізі податкової звітності позивача, в якій ним у графі 5 (вартість підакцизних товарів до оподаткування) додатка 6 до декларації не відображено суму вартості реалізованих підакцизних товарів для комерційного використання.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Воленерджі" з питань, що становлять предмет заперечення відповідно до актів камеральних перевірок від 24.03.2015 № 974/21.1/39465036, від 24.03.2015 № 192/15/39465036, від 24.03.2015 № 205/22.5/39465036, від 24.03.2015 № 37/22.5/39465036, від 24.03.2015 № 173/15-02/39465036, від 24.03.2015 № 68/15/39465036 за період з 01.01.2015 по 31.01.2015, за результатами якої складено акт від 28.04.2015 № 1628/22.1/39465036.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статей 213, 214, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215, статті 216 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) внаслідок неперерахування до бюджету акцизного податку з роздрібного продажу (відпуску) нафтопродуктів за паливними картками та скретч-картками безпосереднім споживачам за січень 2015 року в сумі 52672,00 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.05.2015 № 000398310, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 4148,00 грн. за основним платежем та 1037,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
За наслідками адміністративного оскарження вказаний акт індивідуальної дії залишено без змін, а скаргу товариства - без задоволення. Крім того, прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2015 № 000487310, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 1037,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Визнаючи протиправними та скасовуючи названі акти індивідуальної дії, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що особа, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів із колонок у межах договорів, які не передбачають передачі права власності, не є платником акцизного податку в розумінні підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні таких операцій.
Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.
Реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) - нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Згідно з ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб`єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.
За правилами підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) базою оподаткування акцизним податком є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.
Тобто, об`єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам, при цьому незалежно від форми розрахунків.
Відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 215.3.10 пункту 251.3 статті 215 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) операції суб`єктів господарювання з роздрібної торгівлі підакцизними товарами оподатковуються акцизним податком у розмірі 5 відсотків від вартості цих товарів.
Згідно з пунктом 216.9 статті 216 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.