ПОСТАНОВА
Іменем України
22 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №825/317/17
касаційне провадження №К/9901/17197/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.03.2017 (суддя Бородавкіна С.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 (головуючий суддя - Мельничук В.П., судді: Лічевецький І.О., Мацедонська В.Е.) у справі № 825/317/17 за позовом Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови,
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Семенівська мануфактура" звернулось до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці ДФС, в якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 30.01.2017 № 102000010/2017/000013/2 та від 30.01.2017 № 102000010/2017/000014/2, а також картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2017/00020 та № 102110001/2017/00021.
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 21.03.2017 адміністративний позов задовольнив.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.06.2017 залишив постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.03.2017 без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Чернігівська митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.03.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог Чернігівська митниця ДФС посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 49, частин першої, другої статті 53, частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 7, 11, 86 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, зазначає, що подані позивачем документи не містили всіх необхідних відомостей на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.09.2016 між Приватним підприємством "Семенівська мануфактура" (покупець) та нерезидентом "CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO., LTD" (постачальник) укладено контракт № BSN1-09/2016 на поставку товарів в асортименті.
Для здійснення митного оформлення імпортованого товару Приватним підприємством "Національні традиції" (виконавцем за укладеними з позивачем договором від 20.10.2014 № 20/10-14/02 про надання послуг з декларування товарів та додатковою угодою від 03.01.2017 № 1) подано митні декларації від 30.01.2017 № 102110001/2017/200263 та від 30.01.2017 № 102110001/2017/200264, в яких митна вартість товару визначена із застосуванням основного методу, - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
На підтвердження заявлених відомостей митному органу надано копії документів, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), зокрема, рахунків-фактур, інвойсів, коносаментів, видаткових накладних, звітів про оцінку тощо.
За результатами дослідження поданих до митного оформлення документів Чернігівською митницею ДФС 30.01.2017 прийнято рішення № 102000010/2017/000013/2 та № 102000010/2017/000014/2 про коригування митної вартості товарів за шостим (резервним) методом, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2017/00020 та № 102110001/2017/00021.
Підставами для прийняття вищезазначених актів індивідуальної дії, за доводами відповідача, послугувало те, що: звіти про оцінку майна від 30.01.2017 № 05-07/01/12 та від 30.01.2017 № 05-07/01/11 подані в неповному обсязі та не дають можливість перевірити ціноутворення; надані калькуляції собівартості на товари дійсні на період з 12.09.2016 по 11.11.2016, в той час як відвантаження товару здійснено 12.12.2016 на підставі інвойсів № BTCN2016670 та № BTCN2016671; документів, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, не представлено.
За правилами частини першої статті 53 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.