ПОСТАНОВА
Іменем України
22 жовтня 2019 року
Київ
справа №812/204/18
адміністративне провадження №К/9901/56072/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 (суддя Свергун І.О.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 (колегія суддів у складі: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Луганській області, у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 22.12.2017 № 53-о в частині його звільнення з роботи у зв`язку зі вступом на військову службу за контрактом, поновити на роботі на посаді головного спеціаліста відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Луганської області, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.12.2017.
Позов мотивовано тим, що 02.04.2013 позивача було призначено на посаду головного спеціаліста відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного та тваринного світу - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Луганської області за результатами конкурсу з випробувальним терміном із збереженням десятого рангу державного службовця. 06.07.2015 у зв`язку зі зміною структури та штатного розпису переведений на посаду головного спеціаліста відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Луганської області - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Луганської області із збереженням десятого рангу державного службовця. 01.05.2016 відповідно до статті 39 Закону України "Про державну службу" присвоєно дев`ятий ранг державного службовця в межах категорії посад "В".
24.11.2017 позивач подав до Марківського ОРВК заяву про те, що він бажає проходити військову службу за контрактом. Цього ж дня Марківським ОРВК було відправлено повідомлення від 24.11.2017 № 154 до Державної екологічної інспекції у Луганській області щодо заяви позивача.
27.11.2017 позивач відбув до м. Сєвєродонецька в обласний військовий комісаріат для подальшої відправки у навчальний центр в смт. Десна. Цього ж дня позивач особисто надав Державній екологічній інспекції повідомлення про те, що його направлено до навчального центру для остаточного вивчення та укладення контракту до 169 НЦ смт. Десна Чернігівської області. Після отримання повідомлення керівництво Державної екологічної інспекції намагалося змусити позивача написати заяву про звільнення за власним бажанням, на що він відмовив.
27.11.2017 з м. Сєвєродонецька позивача було направлено до смт. Десна, куди він прибув 28.11.2017 та уклав контракт з Міністерством оборони України у військовій частині А1048. 30.11.2017 позивачу в телефонному режимі стало відомо про повідомлення від Державної екологічної інспекції у Луганській області про те, що оскільки особливого періоду в країні немає, інспекція не має права зберігати за ним місце роботи, посаду та середній заробіток. 08.12.2017 на адресу позивача надійшов лист від профспілкової організації Державної екологічної інспекції у Луганській області про те, що позивач повинен з`явитися на засідання профспілкового комітету 15.12.2017 об 11-00 год. 25.12.2017 на адресу позивача надійшов лист від Державної екологічної інспекції у Луганській області, в якому був наказ від 22.12.2017 № 53-о про його звільнення, а також розрахунок за невикористані відпустки за 2015, 2016, 2017 роки. Вказаним наказом позивача звільнено з роботи з 22.12.2017 як такого, що вступив на військову службу. Позивач не погоджується зі своїм звільненням, вважає, що в країні триває особливий період та закінченням заходів мобілізації його не було припинено.
Крім того, на час укладення контракту набрало чинності рішення Ради національної безпеки та оборони України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності України", введене в дію Указом Президента України від 02.03.2014 № 189/2014, яким констатовано виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці України та вимагає необхідності вжиття заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності державних кордонів України, недопущення втручання в її внутрішні справи. На думку позивача, відповідач не мав підстав для припинення з ним трудового договору за пунктом 3 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 15.03.2018 у задоволенні позу відмовив повністю.
Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 20.06.2018 рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Судові рішення мотивовано тим, що дія особливого періоду обмежується строками, встановленими для проведення мобілізації, або часом, протягом якого діє воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Тобто, в умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє. Оскільки на час подання позивачем заяви від 24.11.2017 про проходження військової служби за контрактом та на час його вступу на військову службу за контрактом у країні особливий період не діяв, на нього розповсюджувалась дія Закону України "Про державну службу", то відповідачем правомірно у межах наданих йому повноважень було видано наказ від 22.12.2017 № 53-о про його звільнення з 22.12.2017 з посади головного спеціаліста відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Луганської області державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Луганської області, як такого, що вступив на військову службу, відповідно до пункту 3 статті 36 КЗпП України. Також, суди зазначили, що станом на час вступу позивача на військову службу за контрактом Президентом України не підписано указу про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що саме з 28.11.2017, коли він був прийнятий на військову службу за контрактом, закон гарантує збереження місця роботи, посади і середнього заробітку на підприємстві, в якому він працював на час вступу на військову службу, до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації. Вважає неприйнятними доводи судів попередніх інстанцій про те, що особливий період на час його звільнення в країні не діяв.
Позиція інших учасників справи
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначає про її необґрунтованість та просить залишити її без задоволення.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Стрелець Т.Г. (суддя-доповідач), Білоус О.В., Желтобрюх І.Л. від 16.07.2018 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі № 812/204/18.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12.06.2019 № 720/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 812/204/18, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т.Г.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2019 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Мельник-Томенко Ж.М., судді Жук А.В., Мартинюк Н.М. для розгляду судової справи № 812/204/18.
Ухвалою від 17.10.2019 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначену адміністративну справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Позивач з 02.04.2013 працював у Державній екологічній інспекції у Луганській області з 02.04.2013 на посаді головного спеціаліста відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного та тваринного світу - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Луганської області, з 06.07.2015 - на посаді головного спеціаліста відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Луганської області - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Луганської області.
24.11.2017 він звернувся до військового комісара Марківського ОРВК із заявою про оформлення особової справи у зв`язку з бажанням проходити військову службу за контрактом у 169 НЦ смт. Десна Чернігівської області.
Наказом військового комісара Марківського ОРВК (по стройовій частині) від 24.11.2017 № 154, відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" солдата ОСОБА_1, який бажає проходити військову службу за контрактом, 27.11.2017 направлено для остаточного вивчення та укладення контракту до 169 НЦ смт. Десна Чернігівської області.
28.11.2017 між Міністерством оборони України в особі ТВО командира військової частини А1048 та ОСОБА_1 укладено Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського та рядового складу (далі - Контракт), за умовами якого, зокрема, громадянин ОСОБА_1 добровільно бере на себе зобов`язання проходити військову службу у Збройних Силах України протягом строку Контракту, а в разі настання особливого періоду - понад установлений строк Контракту відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулює порядок проходження військової служби, та цим Контрактом. Контракт є строковим, його укладено на три роки.
Наказом командира 354 навчального механізованого полку 169 навчального центру Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 28.11.2017 № 111-рс позивача прийнято на військову службу за контрактом на три роки з 28.11.2017 по 27.11.2020, присвоєно первинне військове звання "солдат" та призначено на посаду курсанта навчального механізованого взводу навчальної механізованої роти.
Наказом командира військової частини А1048 (по стройовій частині) від 28.11.2017 № 284 ОСОБА_1 зараховано в списки особового складу частини та на всі види забезпечення.
Листом від 28.11.2017 № 600/01-03-18 Державна екологічна інспекція у Луганській області повідомила позивача про те, що оскільки на цей час особливого періоду в країні немає, особи, які виявили бажання вступити на військову службу за контрактом, звільняються з роботи відповідно до пункту 3 статті 36 КЗпП України, а тому Інспекція не має законних підстав зберігати за позивачем місце роботи, посаду та середній заробіток. Також було повідомлено, що 01.12.2017 позивач має бути на своєму робочому місці та виконувати свої посадові обов`язки згідно з його посадовою інструкцією.
Повідомленням від 07.12.2017 № 5 профспілковий комітет первинної профспілкової організації Державної екологічної інспекції в Луганській області запросив позивача на засідання профспілкового комітету 15.12.2017 щодо звільнення з посади за пунктом 3 статті 36 КЗпП України.
Наказом Державної екологічної інспекції у Луганській області від 22.12.2017 № 53-о ОСОБА_1 звільнено з 22.12.2017 за пунктом 3 статті 36 КЗпП України як такого, що вступив на військову службу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктом 3 частини першої статті 36 КЗпП України передбачено, що підставами припинення трудового договору є, зокрема, призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу.
За змістом статті 119 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів. За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до частин першої та другої статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Визначення засад оборони України та підготовки держави до оборони, порядок та підстави призову на військову службу, умови її проходження, правове регулювання соціального і правового статусу військовослужбовців визначаються Законом України "Про оборону України", Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Законом України "Про військовий обов`язок та військову службу", Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Указами Президента України та іншими підзаконними актами, які застосовуються в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.