ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/23489/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кролевець О.А., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Півень А.Л.;
за участю представників учасників справи:
позивача - Стецик Н.В.;
відповідача - Гевко А.В.;
третьої особи - Бриль П.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Підприємство із забезпечення нафтопродуктами"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Зубець Л.П., судді - Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.)
від 20.05.2019
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Трейдинг"
до Державного підприємства "Підприємство із забезпечення нафтопродуктами"
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України
про зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
1.1. У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вог Трейдинг" (надалі - ТОВ "Вог Трейдинг", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Підприємство із забезпечення нафтопродуктами" (надалі - ДП "Підприємство із забезпечення нафтопродуктами", відповідач) про зобов`язання відповідача повернути позивачу дизельне паливо у кількості 25 591, 56 тонн та бензин марки А-95 у кількості 1 795, 17 тонн.
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору про надання послуг з перевалки нафтопродуктів № 372 від 27.11.2013 він передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання 40 094,33 тонн дизельного палива та 2600 тонн бензину марки А-95, що підтверджує актами прийому-передачі нафтопродуктів за період з 06.12.2013 по 11.03.2014, які підписані з боку постачальника - Фірмою "West Trading & Marketing Oil, Corp.", Фірмою "Marshell Oil LLP", з боку покупця - ТОВ "Вог Трейдинг" та з боку виконавця - Феодосійським підприємством із забезпечення нафтопродуктами. Відповідач свої зобов`язання з повернення позивачу нафтопродуктів виконав лише частково та безпідставно не повернув позивачу 25 591,56 тонн дизельного палива та 1 795,17 тонн бензину марки А-95.
1.3. ДП "Підприємство із забезпечення нафтопродуктами" заперечувало проти задоволення позову зазначаючи:
1.3.1. постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 у справі № 918/407/14, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2015, відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Вог Трейдинг") до ДП "Підприємство із забезпечення нафтопродуктами" про стягнення збитків у сумі 88 156 279,50 грн (вартості неповернених нафтопродуктів у заявленій позивачем кількості, а саме: дизельне паливо - 6 430 074 кг та бензину А-95 у кількості 69 866 кг) за договором про надання послуг з перевалки нафтопродуктів № 372 від 27.11.2013;
1.3.2. в матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують кількість (об`єм) та вартість майна, яке перебувало у ємкостях відповідача станом на березень 2014 рік;
1.3.3. висновком торгово-промислової палати України від 17.04.2014 № 935/05-4 підтверджено, що події на території Автономної республіки Крим є обставинами непереборної сили (форс-мажору), передбаченими договором від 27.11.2013 № 372 між ТОВ "Вог Трейдинг" та ДП Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами. Початок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) - 27.02.2014, які продовжують діяти по теперішній час. Дату закінчення терміну дії обставин непереборної сили (форс-мажору) на момент видачі даного висновку встановити неможливо;
1.3.4. листом № 22/04-02 від 22.04.2014 року ДП "Підприємство із забезпечення нафтопродуктами повідомило позивача про неможливість виконання умов договору внаслідок втрати контролю над майном нафтобази, де зберігалися нафтопродукти та настання обставин непереборної сили (анексія Російською Федерацією півострову Крим);
1.3.5. відповідно до п. 6.4 договору у разі виникнення наведених вище обставин строк виконання сторонами своїх обов`язків за договором продовжується на період дії таких обставин;
1.3.6. відповідно до постанови ДР РК №1758-6/14 від 17.03.2014 року "Про питання енергетичної безпеки Республіки Крим", розміщеній у мережі Інтернет, вирішено, що власністю Республіки Крим є все рухоме й нерухоме майно Державного підприємства "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами", розташоване на території Республіки Крим, у складі необоротних (в тому числі нематеріальних) й оборотних активів, що знаходяться на його балансовому та позабалансовому обліку;
1.3.7. відповідно до частини 6 статті 5 Закону України " Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. Держава Україна всіма можливими засобами сприятиме відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди Російською Федерацією.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
2.2. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з таких підстав:
2.2.1. додатком № 4 до договору про надання послуг з перевалки нафтопродуктів № 372 від 27.11.2013 року сторони узгодили зразок акту прийому - передачі нафтопродуктів по договору про надання послуг з перевалки нафтопродуктів, який повинен був укладений між виконавцем - ДП "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами" та замовником - ТОВ "Вог Трейдинг" (т.1 а.с.29);
2.2.2. надані позивачем акти прийому-передачі нафтопродуктів за період з 06.12.2013 по 11.03.2014 підписані між постачальником - Фірмою "West Trading & Marketing Oil, Corp.", Фірмою "Marshell Oil LLP", покупцем - ТОВ "Вог Трейдинг", Виконавцем - Феодосійським підприємством із забезпечення нафтопродуктами на виконання інших договорів №74 від 20.11.2013 року №45 від 20.11.2013 року, тому не можуть слугувати належними, допустимими та достовірними доказами на підтвердження передачі спірних нафтопродуктів відповідачу на виконання саме умов договору про надання послуг з перевалки нафтопродуктів № 372 від 27.11.2013;
2.2.3. посилання у вказаних актах прийому - передачі на те, що Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами (виконавець) несе відповідальність за наявність товару, зазначеного у вказаному акті прийому - передачі у резервуарних ємностях виконавця й можливість його відвантаження згідно з умовами договорів перевалки (зберігання), не може свідчити про те, що ці нафтопродукти були передані саме на виконання умов спірного договору про надання послуг з перевалки нафтопродуктів № 372 від 27.11.2013 року;
2.2.4. довідки про відправлення вантажів зі станції Айвазовська Придніпровської залізниці відправником ДП "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами" за період з 27.11.2013 по 12.03.2014 (т.1 а.с. 93-102), з 01.02.2014 по 31.05.2014 (т.1 а.с. 103-137), якими позивач підтверджує, що відповідачем здійснено повернення зі зберігання 14502,77 тонн дизельного палива та 804,83 тонн бензину А-95, не є належними, допустимими та достовірними доказами на підтвердження відвантаження нафтопродуктів, оскільки відповідно до підпунктів 2.1.7, 2.1.9 пункту 2.1 про надання послуг з перевалки нафтопродуктів № 372 від 27.11.2013 року у такому разі мають складатися акт відвантаження нафтопродуктів (додаток №3) та акт наданих послуг з підтверджуючими документами;
2.2.5. листом від 22.04.2014 № 22/04-02 відповідач повідомляв позивача про неможливість виконання умов договору внаслідок втрати контролю над майном нафтобази, де зберігалися нафтопродукти та настання обставин непереборної сили (окупація Російською Федерацією частини території України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя), що підтверджується висновком Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 935/05-4 від 17.04.2014;
2.2.6. відповідно до постанови ДР РК №1758-6/14 від 17.03.2014 року "Про питання енергетичної безпеки Республіки Крим", розміщеній у мережі Інтернет, вирішено, що власністю Республіки Крим є все рухоме й нерухоме майно Державного підприємства "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами", розташоване на території Республіки Крим, у складі необоротних (в тому числі нематеріальних) й оборотних активів, що знаходяться на його балансовому та позабалансовому обліку;
2.2.7. у період з 20.05.2014 року по 17.07.2014 року КРП Феодосійське ПОНП здійснено відправлення палива на користь ТОВ "Вог Трейдинг", що підтверджується відповідними залізничними накладними (т.2 а.с.45-69), тому доводи позивача щодо здійснення повернення ДП "Підприємство із забезпечення нафтопродуктами" нафтопродуктів у період з листопада 2013 року по березень 2014 року спростовується вищенаведеними та оціненими судом доказами, у суду відсутні належні та допустимі докази, з яких можна дійти однозначного висновку щодо залишку нафтопродуктів, які залишились у відповідача, повернення яких є предметом позову у даній справі;
2.2.8. постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 року, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 21 січня 2015 року, рішення Господарського суду Рівненської області від 18.06.2014 року у справі №918/407/14 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у позові ТОВ "ВОГ Трейдинг" до ТОВ "Кіойл", ДП "Підприємство із забезпечення нафтопродуктами" про стягнення збитків в сумі 88157279,50 грн, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження наявності обсягу запитуваних на відвантаження в третій декаді 2014 року нафтопродуктів, що залишилися у ДП "Підприємство із забезпечення нафтопродуктами" на зберіганні, враховуючи наявність поставок нафтопродуктів, які мали місце з дати укладення договору від 27.11.2013; позивачем, в порушення умов додатку №2 до договору перевалки від 27.11.2013, при визначенні вартості втраченого предмету зберігання та розміру збитків, заподіяних такою втратою та заявлених до стягнення у даному провадженні, не надано доказів, які б містили фактичні дані про митну вартість, заявлену при митному оформленні нафтопродуктів, а представлено довідку Волинської торгово-промислової палати №19-22/01-3/126 від 25.03.2014 щодо середнього рівня роздрібної ціни нафтопродуктів; лист відповідача 2 від 23.03.2014 б/н про неможливість відвантаження запитуваних позивачем нафтопродуктів, підписаний особою, яка не мала відповідних повноважень на його підписання; ДП "Підприємство із забезпечення нафтопродуктами" на виконання п.п. 6.1.-6.3. договору поставки з дотриманням п`ятиденного строку повідомив позивача про настання обставин непереборної сили, що підтверджені висновком Торгово-промислової палати України №935/05-4 від 17.04.2014.
2.3. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов ТОВ "Вог Трейдинг" задоволено повністю.
2.4. Постановою Верховного Суду від 20.02.2019 постанову Київського апеляційного господарського суду скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
2.5. У постанові Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції, відхиляючи посилання відповідача на висновок Торгово-промислової палати України, як на доказ наявності обставин непереборної сили, та вважаючи недоведеним факт існування обставин непереборної сили, не надав жодної оцінки висновкам, наведеним у постанові Вищого господарського суду України від 21.01.2015 у справі № 918/407/14, в межах якої у спорі між тими ж самими сторонами судами було встановлено, що події на території Автономної Республіки Крим (окупація Російською Федерацією частини території України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя) є форс-мажорними обставинами, які існують з 27.02.2014.
2.6. Крім того, оскільки з урахуванням п. 6.4 договору № 372 від 27.11.2013 з`ясування наявності чи відсутності обставин непереборної сили впливає на визначення строку виконання відповідачем своїх обов`язків за договором, суд апеляційної інстанції дійшов також передчасного висновку про те, що строк виконання відповідачем зобов`язань за вказаним договором є таким, що настав.
2.7. За результатами нового розгляду постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов ТОВ "Вог Трейдинг" задоволено повністю.
2.8. Суд апеляційної інстанції виходив того, що:
2.8.1. висновок місцевого суду щодо не доведення ТОВ "Вог Трейдинг" факту передачі спірних нафтопродуктів відповідачу на виконання саме умов договору про надання послуг з перевалки нафтопродуктів № 372 від 27.11.2013 є помилковим, оскільки акти прийому-передачі нафтопродуктів за період грудень 2013 року - березень 2014 року, надані ТОВ "Вог Трейдинг" на підтвердження факту передачі на зберігання відповідачу нафтопродуктів відповідно до умов договору № 372, є належними та допустимими доказами передачі спірних нафтопродуктів на відповідальне зберігання ДП "Підприємство із забезпечення нафтопродуктами", оскільки підписані на виконання пункту 3.6. договору № 372 від 27.11.2013, повністю відповідають змісту додатку № 8 до договору № 372 від 27.11.2013 та містять застереження, що "Феодосійське ПЗНП несе відповідальність за наявність товару, вказаного в даному акті прийому-передачі в резервуарних ємкостях виконавця та можливість його відвантаження згідно умов договору перевалки (зберігання). Усі інші ризики є відповідальністю постачальника та покупця". Окремо суд апеляційної інстанції зауважив, що матеріали справи не містять інформації, що вказані акти укладались на виконання іншого договору з відповідачем;
2.8.2. договір не містить вимоги щодо підтвердження факту повернення нафтопродуктів зі зберігання шляхом підписання між замовником та виконавцем актів приймання-передачі (повернення) нафтопродуктів зі зберігання або інших документів, а фактичне повернення нафтопродуктів позивача зі зберігання здійснювалося в залізничних цистернах, тому довідки відправлення вантажів зі станції Айвазовська Придніпровської залізниці відправником ДП "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами" за період з 27.11.2013 по 12.03.2014, за період з 01.02.2014 по 31.05.2014, які містять усі необхідні дані залізничної накладної (дату відвантаження товару, номер залізничної накладної, номер залізничної накладної, найменування вантажу (у даному випадку марку нафтопродукту), номер вагону, вагу вантажу, відомості про одержувача вантажу), є належними та допустимими доказами часткового виконання відповідачем договору № 372 від 27.11.2013 в частині повернення нафтопродуктів на користь позивача;
2.8.3. відповідачем не повернуто зі зберігання нафтопродукти ТОВ "Вог Трейдинг", а саме: дизельне паливо у кількості 25 591,56 тонн та бензин марки А-95 у кількості 1 795,17 тонн, чим допущено порушення виконання свого зобов`язання по договору та допущено порушення приписів статей 525, 526, 949 Цивільного кодексу України;
2.8.4. пункт 6.1 договору передбачає, що наявність підстав непереборної сили (форс-мажору) є підставою для звільнення сторони за договором від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором. Проте, цей пункт договору не містить умови, що наявність форс-мажорних обставин звільняє відповідача від виконання покладених на нього зобов`язань, тому до спірних правовідносин не застосовується;
2.8.5. пункт 6.4 договору, в якому узгоджено, що у випадку виникнення вищенаведених обставин, строк виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором продовжується на період дії таких обставин, не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки статтями 599, 600, 604 -609 Цивільного кодексу України не передбачено такої окремої підстави припинення зобов`язання, як настання подій, які є надзвичайними і невідворотними обставинами;
2.8.6. події на території Автономної Республіки Крим, які є форс-мажорними обставинами відповідно до висновку Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини №935/05-4 від 17.04.2014, не звільняють відповідача від виконання своїх зобов`язань на території України, з врахуванням предмету зберігання, а саме: замінних речей, визначених родовими ознаками (40 094,33 тонн дизельного палива та 2 600 тонн бензину марки А-95), а також те, що умовами договору не встановлено, що повернення речей зі зберігання здійснюється виключно на території АР Крим. При цьому, суд апеляційної інстанції брав до уваги те, що позивачем заявлено виключно вимоги щодо повернення замінної речі, визначеної певною родовою ознакою, і жодних вимог стосовно надання певних послуг з перевалки, надання яких пов`язано саме з знаходженням речей на території АР Крим - позивачем не заявлялось;
2.8.7. посилання суду першої інстанції в обґрунтування підстав відмови у задоволенні позову на постанову ДР РК №1758-6/14 від 17.03.2014 року "Про питання енергетичної безпеки Республіки Крим" є помилковим, оскільки цей документ як по своїй суті, так і за своєю формою, не може застосовуватись у правовідносинах між учасниками спору в силу імперативних приписів Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";
2.8.8. доводи відповідача стосовно того, що строк виконання зобов`язання з повернення нафтопродуктів не настав, були відхилені, оскільки додатковою угодою № 1 від 26.12.2013 до договору № 372 від 27.11.2013 сторони встановили строк дії договору до 31.12.2014, окрім того, згідно із статтею 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився. Суд апеляційної інстанції встановив, що 28.03.2016 ТОВ "Вог Трейдинг" зверталося до відповідача із вимогою за вих. № 2803 про повернення нафтопродуктів, в якій вказано кількість нафтопродуктів, що підлягає до повернення, реквізити залізничної станції отримання нафтопродуктів;
2.8.9. доводи відповідача стосовно того, що позивачем при розрахунку нафтопродуктів, які підлягали поверненню, не враховано норми природних втрат при зберіганні нафтопродуктів, закріплені постановою Держпостачу СРСР від 26.03.1986 № 40 "Об утверждении норм естественной убыли нефтепродуктов при приеме, хранении, отпуске и транспортировании", також були відхилені з тих підстав, що застосування наведеного акту передбачено саме в процесі виконання відповідного обов`язку відповідача.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
3.1. У касаційній скарзі ДП "Підприємство із забезпечення нафтопродуктами" просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2018.
3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції:
3.2.1. порушив вимоги частини 1 статті 77, частини 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прийняв як достовірні та допустимі докази акти прийому - передачі нафтопродуктів за період з 06.12.2013 по 11.03.2014 року, що підписані постачальником - Фірмою "West Trading & Marketing Oil, Corp.", фірмою "Marshell Oil LLP", покупцем - ТОВ "Вог Трейдинг" та виконавцем - ДП "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами", а також довідки ДП "Головний інформаційно - обчислювальний центр державної адміністрації залізничного транспорту України" щодо відвантаження нафтопродуктів зі станції Айвазовська Придніпровської залізниці на підтвердження факту передачі позивачем відповідачу нафтопродуктів на зберігання та ії частково повернення;
3.2.2. не застосував пункти 13.3 та 13.4 статті 13 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" та Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" помилково не брав до уваги те, що відвантаження нафтопродуктів здійснювалося під контролем окупаційної влади, а тому довідки залізниці не можуть бути належними та достовірними доказами, які підтверджують факт відвантаження нафтопродуктів;
3.2.3. не вирахував природних втрат нафтопродуктів, що були передані на зберігання, чим порушив норми постанови Державного комітету СРСР по матеріально-технічному постачанню від 26 березня 1986 р. N 40 "Про затвердження норм природного убутку нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску і транспортуванні", яка була чинною станом на момент укладення договору між сторонами;