ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 1.380.2019.001198
Провадження № 11-878апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу № 1.380.2019.001198 за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі
за касаційною скаргою Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року (суддя Лунь З. І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року (у складі колегії суддів Судової-Хомюк Н. М., Пліша М. А., Шинкар Т. І.),
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. У березні 2019 року Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - Академія) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов`язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 12 190,44 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16 січня 2018 року курсантом ОСОБА_1 було подано рапорт про відрахування його з числа курсантів Академії у зв`язку з небажанням продовжувати навчання. При цьому у вказаному рапорті ОСОБА_1 повідомив, що він зобов`язується відшкодувати витрати на його утримання у закладі вищої освіти.
Однак, станом на час звернення до суду з цим позовом, за курсантом ОСОБА_1 з урахуванням добровільно сплачених коштів рахується заборгованість, пов`язана з його утриманням в Академії у розмірі 12 190,44 грн.
3. Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 20 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року, відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою Академії на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки таку заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, та роз`яснив позивачу його право на звернення до суду із позовною заявою в порядку цивільного судочинства.
4. Не погодившись із такими судовими рішеннями, Академія звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при визначенні підсудності спору, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року та ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 09 серпня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.
6. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 21 серпня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України у зв`язку з тим, що Академія оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
7. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 02 вересня 2019 року прийняла та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження.
8. Станом на 16 жовтня 2019 року відзив на касаційну скаргу до Великої Палати Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини, установлені судами попередніх інстанцій
9. Судами попередніх інстанцій установлено, що 28 липня 2015 року між Академією, з однієї сторони, та ОСОБА_1, з іншої сторони, укладено контракт, предметом якого є проходження військової служби (навчання) в Академії.
10. Наказом начальника Академії від 24 жовтня 2018 року № 134-КС (по особовому складу) із солдатом ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних силах України курсантами вищого військового навчального закладу через небажання продовжувати навчання, відраховано з числа курсантів та звільнено з військової служби у запас.
11. Наказом начальника Академії від 24 жовтня 2018 року № 273 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Академії та знято з усіх видів забезпечення, зобов`язано відшкодовувати витрати, пов`язані з його утриманням в Академії у розмірі 15 363,21 грн.
12. Курсантом ОСОБА_1 частково відшкодовано заборгованість у сумі 3 172,77 грн, яка пов`язана з його утриманням, однак несплаченою залишається заборгованість у розмірі 12 190,44 грн, що підтверджується довідкою помічника начальника Академії з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби від 28 лютого 2019 року № 109.
13. Вважаючи, що відповідач має заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Академії, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення зазначеної заборгованості.
Оцінка судів першої та апеляційної інстанцій
14. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з позицією якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позов про відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки укладений контракт не містить ознак адміністративного договору, а Академія у цих правовідносинах не виступає суб`єктом владних повноважень.
15. Такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтується на правовій позиції Судової палати у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України, викладеній у постанові від 12 жовтня 2016 року у справі № 206/5454/15-ц, а також Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц.
Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
16. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково віднесли цю справу до юрисдикції цивільних судів.
17. Скаржник, з посиланням на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 та від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, зазначає, що справи щодо відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням у вищих навчальних закладах, потрібно розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Оцінка Великої Палати Верховного Суду
18. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
19. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
20. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
21. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
22. Згідно із вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
23. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
24. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.